Vulcano

 

Буквально учора з’явилось повідомлення, що в новому пакеті військової допомоги від Німеччини Україна отримає далекобійні керовані снаряди «Вулкано» (перша інформація про замовлення для України 255 таких снарядів з'явилась ще в серпні минулого року, однак досі вони в Україні не "світились". Можливо, був потрібен час для виробництва цієї партії). Що ж це за боєприпаси?

 Перш за все треба сказати, що «Вулкано» - це ціла родина концептуально схожих снарядів, які виготовляються у трьох калібрах (76 і 127 мм – для корабельних гармат, 155 мм – для польових) і кількох варіантах комплектації (з різними системами наведення або в некерованому варіанті). Історія цієї програми почалась у 1999 р. в італійській фірмі «ОТО Мелара» (з 2016 р. – частина концерну «Леонардо»). До 2012 р. програма розвивалась як італійська (з невеликою участю Нідерландів, зацікавлених у 127-мм некерованих снарядах). А у 2012 р. до неї підклюючився німецький концерн «Діль».

 

Виробництво дослідних партій некерованих снарядів почалось в лютому 2011 р., з 2012 р. випробовуються керовані снаряди. У 2021 р. італійці використовувади «Вулкано 155» під час спільних навчань в Катарі. Нині діюча італійсько-німецька програма закупівель снарядів охоплює 2021-2029 рр.

 

Ідеологія проєкту полягала на радикальному збільшенні дальності стрільби без застосування на снарядах ракетних двигунів чи донних газогенераторів. Як цього досягти? Через застосування підкаліберних снарядів. Був тут, щоправда, потенційний недолік – менший об’єм снаряду, а відповідно – менша маса вибухової речовини. Однак і активно-реактивні снаряди мають той же недолік. Підкаліберний снаряд, крім більшої дальності стрільби, має ще низку переваг, порівняно з повнокаліберним, у тому числі менше зношення ствола гармати і менший час польоту до цілі (снаряд «Вулкано 76» на 40 км летить 120 с).

 

Корабельна артилерія нас на разі не надто цікавить, тож зосередимось на «Вулкано 155». Цей снаряд відповідає вимогам стандарту JBMoU, тобто підходить для усіх сучасний 155-мм артсистем зі стволами завдовжки 39 або 52 калібри (FH 70, M777, M109, PzH 2000, CAESAr, AS 90, Krab, К9 – як бачимо, в нашій артилерії є з чого стріляти такими снарядами). Стабілізується він обертанням, а додатково – ще й оперенням. В керованих варіантах снаряду оперення закріплене на кільці, яке вільно обертається – це знижує аеродинамічний опір, генерований оперенням, під час зміни кутів атаки і пікірування.

 

Снаряд «Вулкано 155» має довжину 950 мм і важить близько 36 кг.7,5 кг припадає на вибухову речовину РВХ – це для некерованого снаряду, в керованому варіанті маса вибухової речовини десь на 30% менша. РВХ означає plastic-bonded exsplosiwe, тобто, матеріал, в якому часточки вибухівки знаходяться в пластичній масі. Ймовірно (але не точно, бо точні дані не публікувались) в «Вулкано 155» використаний гескоген в НТРВ (похідне від полібутадієну) – досить поширений матеріал з класу РВХ. Додатковим уражаючим чинником є напівготові осколкові елементи – вольфрамові кільця з насічками, одягнуті на корпус снаряду.

 

Некерований варіант позначається BER – Ballistic Extended Range. Дальність стрільби ним сягає 50 км (для стволів завдовжки 52 калібри) і 36 км (39 калібрів). Керований варіант GLR (Guided Long Range) має дальність стрільби, відповідно, 70 і 55 км (це за даними «Леонардо»; «Діль» подає ще вищі цифри – 80 і 57 км). Цей снаряд має інерційно-супутникову систему наведення. Вона може бути доповнена півактивною лазерною системою – такий снаряд позначається GLR-SAL. Застосування його потребує підсвітки цілі – наприклад, з безпілотника. Є варіанти і з інфрачервоною системою наведення на кінцевій ділянці траєкторії – але це протикорабельні 76-мм і 127-мм снаряди для морської артилерії.

 

Незалежно від варіанту, «Вулкано» комплектується програмованим підривником з трьома режимами підриву: дистанційним (на визначеній висоті над ціллю), ударним і ударним зі сповільненням. Програмування траєкторії польоту снаряда (як і режиму роботи підривника) здійснюється перед пострілом, що вимагає застосування спеціального пульту pFCU (portable Fire Control Unit).

 

Як виглядає «Вулкано 155» на тлі інших снарядів? Варіант BER на 30-40% дешевший від відповідників. Снаряд GLR, як заявляють виробники, на 50% дешевший від вже добре відомого нашим гармашам американського «Екскалібура» (Міністерство оборони США купує такі снаряди по 110 тисяч доларів, на експорт вони продаються ще дорожче), але водночас забезпечує вищу точність.

 

Щодо співвідношення маси вибухівки. Польсько-словацький снаряд з донним газогенератором EOFd MKM DV, який використовується «Крабами», містить 10 кг вибухівки, але слабшої, ніж тієї, якою начинений «Вулкано»: тротилу або суміші (50/50) тротилу з гексогеном. Дальність стрільби цим снарядом з гаубиць з 52-каліберним стволом трохи перевищує 40 км. Інший далекобійний снаряд – М2005А1 «Ассегай» виробництва «Рейнметал Денел» (південноафриканської філії німецького концерну) – б’є на 67 км. Досягається це завдяки своєрідній двоступінчатій схемі: спочатку працює донний газогенератор, а потім включається ракетний двигун. Однак це призводить до збільшення розсіювання (до 0,9% дальності пострілу). Маса ж вибухівки в «Ассегаї» становить лише 4,3 кг. Як бачимо, «Вулкано» суттєво перевершує конкурентів. Сподіваємось, незабаром наші артилеристи зможуть випробувати «Вулкано 155» в бою, а русня – на своїй шкурі переконається в ефективності цих снарядів.

 Оновлення від 18.09.2023

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9