Artillery and Antitanks

  Ну, якщо вже взялись за Венесуелу – то йдемо далі. Сьогодні – не про зенітки (про які я вже розповідав тут і тут – у обох випадках, до речі, цікаві зразки, які знаходились на озброєнні лише у Венесуелі), а про РСЗВ LAR-160 – достатньо відому і поширену у світі (я згадував побіжно про її румунський варіант ) систему, створену компанією Israel Military Industries (IMI) наприкінці 1970-х років. Модульна за конструкцією, вона може використовувати контейнери з 13, 18 або 26 реактивними снарядами калібру 160 мм і встановлюватися на вантажівках, броньованих машинах і навіть на легких причепах.   Реактивний снаряд Mk.I калібру 160 мм важить 100 кг, а його довжина становить 3,31 м. Він має бойову частину масою 50 кг – осколково-фугасну з контрольованою фрагиентацією (HE-COFRAM), оснащену контактним або неконтактним підривачем, і забезпечує максимальну дальність стрільби до 30 км. Удосконалена модифікація Mk.II масою 110 кг має збільшену до 35 км дальність і може комплектуватись...

САУ М108 Як, напевно, знають мої постійні читачі, збройні сили країн Латинської Америки - моя давня симпатія. Систематично писати про них не маю часу - є теми значно важливіші. Та все ж іноді пробиває :) Сьогодні - невеличка розповідь про артилерію Уругваю. Армія мала, країна небагата, тож матчастина винятково з секонд-хенду, причому як західного, так і пострадянського. Кілька слів про структуру. Сухопутні війська Уругваю налічують трохи більше 15 тисяч особового складу. Складаються вони з чотирьох дивізій (чисельністю як слабенькі бригади) і частин центрального підпорядкування. Серед останніх - структура, яка називається  Artillería del Ejército, тобто, Артилерія сухопутних військ. Їй підпорядковані 5-та артилерійська група і 1-ша група зенітної артилерії, а також навчальний центр. Ще чотири артилерійські групи - з 1-ї по 4-ту - входять до складу відповідних дивізій. 5-та група (по-нашому - дивізіон) є самохідною. Її найновіше (за часом надходження, але не за часом виробництва) оз...

  Десь в середині 80-х років минулого століття мені до рук потрапили два числа італійського (але англомовного) часописа De fence Today (як потрапили – це окррема історія, але зараз не про це). Це були буквально гості з іншого світу – якісний папір, повний колір... А серед рекламних блоків – сторіночки фірми Breda з фото її виробів. У тому числі й досить незвичної причіпної зенітки – корабельна башта, встановлена на двовісному причепі. Башту ідентифікував одразу – флотська 40-міліметрова спарка Twin 40L70 Compact , дуже поширена у світі (використовується на корблях і катерах понад 25 країн світу). А ось сухопутний варіант... В «Зарубєжнам ваєннам абарзєніі», єдиному доступному вікні на Захід, про цей варіант жодної згадки не було... Тож цією статтею я закрию свій дитячий гештальт.   Італійська компанія Breda Meccanica Bresciana (згодом Oto Melara , нині Leonardo ) вже багато років займається розробкою та виробництвом широкого спектра озброєння як для військово-морських, ...

  З дитинства мені подобались французькі бронемашини родини AML – зграбні, компактні, наче іграшкові. З’явилися вони у відповідь на вимогу французької армії щодо легкого і водночас добое озброєного розвідувального бронеавтомобіля. Виробництво розпочалося у 1960 році. Серед випущених версій AML найвідомішою є AML-90, озброєна гарматою DEFA D921 калібру 90 мм, що мала значний експортний успіх. Але сьогодні не про неї, а про один з найрідкісніших варіантів родини – зенітну самохідну установку AML S530 Опис машини Двовісне повнопривідне шасі AML S530 ідентичне до шасі звичайного AML. Чотирициліндровий дизель Panhard 4 HD робочим об’ємом 1,99 л розвиває максимальну потужність 90 к.с. і може розігнати машину масою 5,5 т до 90 км/год. Запас ходу становить 600 км. Корпус сталевий зварний з максимальною товщиною бронювання 8 мм. Він поділений на три відділення: управління спереду, бойове посередині та моторне позаду. Місце водія розташоване по осьовій лінії машини й обладнане одн...