Artillery and Antitanks

  На початку ХХІ століття командування армії США суттєво скоротило свої структури протиповітряної оборони. Зумовлювалось це характером бойових дій в Афганістані й Іраку, де противник не мав засобів повітряного нападу. Вивільнені кошти перенаправили на пріоритетніші цілі – наприклад, на термінову закупівлю тисяч MRAP ів. Вважалось, що навіть у разі війни з противником, який має військову авіацію, Повітряні сили США зможуть забезпечити ППО своїх військ. Тож якщо на рубежі тисячоліть армія США мала 26 дивізіонів ЗРК лижньої дальності «Авенджер», то у 2005 р. їх лишилось тільки дев’ять (два в регулярній армії та сім – в Національній гвардії). Поступово і ці дивізіони розформували. Батареї «Авенджерів» лишились тільки як допоміжний засіб у складі дивізіонів ЗРК «Петріот» та дивізіонів Indirect Fire Protection Capability ( IFPC ), озброєних артсистемами «Вулкан-Фаланкс» і призначених для захисту баз від артилерійських, мінометних і ракетних обстрілів.   2018 р. концепція змі...

  Добре відомий нам ЗРК IRIS-T (про якого детальніше я розповідав тут ) має одну - ну, не сказати, щоб ваду, але особливість: його розгортання на позиції потребує певного часу, пуски ракет на ходу він здійснювати не може. Але на Берлінському авіасалоні ILA-2026, який розпочинається завтра,  Diehl Defence вперше демонструє новий варіант цього комплексу - IRIS-T SLS MK4. За заявами розробників, він зможе уражати повітряні цілі навіть під час руху (хоча, як на мене, йдеться про пуски з коротких зупинок - принаймні, у тій конфігурації комплексу, яка показана на фото). Високоавтоматизована система має забезпечувати ураження цілей в секторі 360 градусів, на дальності до 12 км і висоті до 6 км. Коли я прочитав інформацію про склад комплексу  IRIS-T SLS MK4, то перша асоціація, яка у мене виникла, була - "та це ж комбайн!". Пам'ятаєте, були такі пристрої, що поєднували магнітофон, програвач для вінілів, радіоприймач? Ось таке й створили німці. У представленій конфігурації система...

  Прототипи MFU і MRU на шасі бронеавтомобілів MARS 4x4 S-330 Широкомасштабне вторгнення військ ри-фи в Україну сприяло ренесансу систем ППО в Європі. Армійська протиповітряна оборона, маргіналізована, а в багатьох країнах НАТО – навіть взагалі ліквідована, знову стала важливою. Як наслідок – на ринок одна за одною виходять системи ППО, як новомодні протидронові, так і більш традиційні, орієнтовані на ураження, насамперед, «нормальних» літаків і гелікоптерів. Зрозуміло, що перевагу тут здобули фірми, які вже мали у своєму портфоліо напрацювання перспективних систем ППО. Типовий приклад – концерн Saab , який у березні 2022 року представив завершену версію мобільна системи протиповітряної оборони малої дальності MSHORAD ( Mobile S НО rt - Range Air Defence ) .   Головні компоненти систем MSHORAD – це багатофункціональна тривимірна РЛС Giraffe 1X ( MRU – Mobile Radar Unit ) та тризарядна мобільна пускова установки зенітних ракет малої дальності RBS 70 NG ( MFU – Mobile...

  Дванадцятиденна ізраїльсько-іранська війна стала для системи ППО Ірану суцільною компрометацією. Широчезна гама ЗРК, як імпортних, так і власних (чудернацьких покручів з американських, радянських/російських і китайських елементів) виявилась неспроможною відбити атаки сучасних бойових літаків. На цьому безрадісному для чалмоносців тлі світлою плямою виділяється один тип засобів ППО – ЗРК малої дальності «Маджид», відомий також під експортним позначенням AD -08. Більшість іранських відеозаписів об’єктивного контролю ураження повітряних цілей (безпілотників) – це робота «Маджидів».   Чим характерний цей ЗРК? Перш за все – це нова розробка, а не творче переосмислення виробів півстолітньої давнини. У війська цей ЗРК пішов з 2023 р. Система мобільна і малогабаритна (базується на пікапі), що полегшує маскування. І ще – «Маджид» задумувався як повністю пасивна система. Тобто, цей ЗРК не має радару, лише оптоелектронну станцію – а значить, його не можна засікти за випромінюванням...

Радар  LTAMDS   Відкрита архітектура сучасних бойових систем відкриває (вибачте за тавтологію) цілком нові можливості для їхнього удосконалення. Не встиг концерн «Рейтеон» запустити у виробництво новий радар LTAMDS ( Lower Tier Air and Missile Defense Sensor ; зараз відомий під назвою GhostEye ), як фахівці цього концерну запропонували інтегрувати цей радар з зенітними ракетами надвеликої дальності RIM -174 B ERAM SM -6 Dual II . Ця ракета може уражати аеродинамічні цілі на відстані до 370 км, а також перехоплювати балістичні, аеробалістичні і гіперзвукові ракети в атмосфері. Елементом, який пов’язує радар і ракети стане інтегрований комплекс бойового управління IBCS .   Реалізація такого поєднання (яке поки що випробовувалось тільки в комп’ютерній симуляції) дозволить багатократно збільшити можливості ПРО і ППО армії США. Зараз комплекси «Петріот» можуть за допомогою ракет PAC -2 GEM - T перехоплювати аеродинамічні цілі на відстані до 160 км, дальність же ...