Artillery and Antitanks

  Опублікований кілька днів тому матеріал , в якому я критично відгукнувся про новий словацький «сарай на колесах» - самохідний міномет АМ120 – викликав несподівано жваву дискусію. Думки, як годиться, розділились полярно: з одного боку – «ммм, яка ласа ціль для дроновода!», з іншого – «ви нічо не шарите, класна машина!». Я схиляюсь до першої думки – все ж кращими в наших умовах будуть компактніші самохідні міномети. І ось новини принесли гарний приклад на користь моєї точки зору...   20 лютого цього року Агенство оборонного розвитку Республіки Корея видало фірмі SNT Dynamics контракт вартістю 16 млн доларів США на розробку нового самохідного міномета для морської піхоти. Прототип має бути готовий до 31 липня 2026 р., і в разі успішних випробувань новий самохідний міномет замінить старі 107-мм возимі міномети КМ30. Потенційний обсяг замовлень (у тому випадку, якщо до морської піхоти підключаться ще й сухопутні війська) може сягнути 200 екземплярів.   Технічне завдання передбач

Проєктний вигляд АМ120   Словацька військова промисловість відома, передусім, своїми самохідними артустановками, про які я вже неодноразово розповідав – тут і «Зузана 2» , яка використовується і нашими збройними силами, і поки що несерійні «Єва» і ВІА , і дослідна «Діана» . А нещодавно словацька фірма «ЗТС-Шпеціал» презентувала самохідний міномет АМ120, створений спільно з «Кераметал» (розробником системи управління вогнем LANSYS ) і чеською «Екскалібур Армі» (постачальником шасі). Наразі АМ120 випробовується у "роздягненому" вигляді   Артилерійська частина АМ120 – це казнозарядний гладкоствольний міномет калібру 120 мм. Він доповнений механізмом заряджання на 60 мін, який забезпечує швидкострільність 20-21 постр./хв. Все це змонтовано у доволі просторій башті, в якій передбачене і місце для боєкомплекту другої черги (40 мін у транспортних пакуваннях). Важить башта немало – 5500 кг (включаючи сотню мін). Система забезпечує круговий горизонтальний обстріл, а діапазон куті

  Артустановка Mk  38  mod . 1 на фрегаті "Інгрехем" (FFG 61) Пістолет для військовослужбовця – це засіб самозахисту, зброя «останнього шансу». Для кораблів таку функцію найчастіше виконують малокаліберні артустановки. Сьогодні ми розповімо про одну з набільш розповсюджених і відомих систем цього класу – американську Mk 38. Від моменту своєї появи у 1988 р. вона пройшла довгу еволюцію – з’явилось чотири основні модифікації Mk 38, причому відмінності між ними настільки суттєві, що правильніше говорити не про модифікації, а про ґенерації.   Отже, по порядку. В середині 80-х років минулого століття флот США зіткнувся з асиметричною загрозою – під час «війни танкерів» в Перській затоці Іран почав використовувати малі швидкісні катери. Виявилось, що кораблі ВМС США просто не мають адекватної зброї для відбиття можливих атак таких катерів. Імпровізовані кулеметні установки були малоефективними – флот потребував чогось потужнішого, на кшталт, хоча б, 20-мм «ерлікона» часів Дру

  САУ "Гвоздика" М21 Сербія поряд з виробництвом нових артсистем (САУ «Нора» В-52 користується неабияким попитом на світовому ринку) не нехтує і модернізацією старих. Головна причина цього – неможливість через фінансові обмеження швидкого оновлення парку польової артилерії шляхом закупівлі нових артсистем. Та ж сама «Нора» В-52 наразі надійшла на озброєння лише одного дивізіона Мішаної артилерійської бригади. А ось артдивізіони чотирьох загальновійськових бригад (в армії Сербії вони не мають жодного прикметника на кшталт «піхотна» чи «механізована», а іменуються просто і невибагливо, як у радянському колгоспі: 1-ша, 2-га, 3-тя і 4-та бригади) надалі юзають «Гвоздики» радянського виробництва. Всього їх є 72 – по 18 в кожному бригадному артдивізіоні.   Сербська програма модернізації «Гвоздик» офіційно була ініційована у 2020 р., хоча ймовірно реально почала реалізовуватись раніше – бо вже у 2021 р. армія отримала перші шість модернізованих САУ «Гвоздика» М21. До кінця 2023

  Збройні Сили України у протистоянні московській навалі використовують ледь не усі доступні західні взірці сучасної 155-мм артилерії (і очікують на постачання перспективних, наприклад RCH 155) . А ось самохідка, про яку розповімо сьогодні, ще поки не «засвітилась» навіть в планах поставок. Що цікаво – вона наразі навіть не має назви, іменуючись скромно «155-мм самохідна гаубиця Рейнметал на шасі НХ3». Поряд з тим, вона має непересічні балістичні характеристики. Тож варто придивитись до цієї САУ докладніше.   Нова САУ належить до класу TMG ( Truck Mounted Gun ) і використовує повнопривідне шасі вантажівки високої прохідності Rheinmetall MAN Military Vehicles ( RMMV ) HX 3. Більшість шасі, які використовуються в подібних САУ – три- або чотиривісні. А ось у цьому випадку взяли п’ятивісне шасі, що дозволяє монтувати доволі важкий артилерійський модуль.   Сам артилерійський модуль – безекіпажний. САУ обслуговується екіпажем лише з двох осіб, які знаходяться в передній кабіні

  Бойова машина ЗРК "Стріла-10МС". Чорна коробочка на місці антени радіолокаційного віддалеміра - це оптоелектронний блок Сербія досить інтенсивно розвиває різноманітні програми виробництва і модернізації озброєнь. Працюють вони і в галузі ППО, створивши кілька цікавих зразків (наприклад, ЗСУ PARS -16, про яку ще колись планую розповісти). Сьогодні ж – про варіант модернізації ЗРК «Стріла-10», продемонстрований у 2023 р. В медіа він фігурує під назвою «Стріла-10МС» («модернізований сербський»), однак офіційна назва поки не оголошувалась.   Що ж пропонують сербські інженери? Фактично, модернізація складається з двох блоків. Перший – це удосконалення бойової машини. Замість радіолокаційного віддалеміра 9С86 встановлений оптоелектронний блок з тепловізором, телевізійною камерою і віддалеміром. Крім того, машина обладнана виносним пультом управління – рішення, яке в умовах нашої війни з її засиллям «Ланцетів» та інших високоточних засобів ураження, безумовно, сприяло б знижен