Artillery and Antitanks

Ось такий цікавий виріб пропонує китайська компанія Guangdong Hongda. Постріл JK-1H призначений для стрільби з гранатометів типу РПГ-7/Type-69 і оснащений стандартним пороховим двигуном, як і інші постріли для цих гранатометів. Відмінною особливістю JK-1H є наявність напівактивної головки самонаведення, яка наводиться за лазерним променем. Корекція траєкторії польоту гранати здійснюється за допомогою невеликих аеродинамічних рулів. Дальність стрільби становить 2 км, маса пострілу — 3 кг, з яких на бойову частину припадає 1,6 кг. За задумом розробників, підсвічування цілі має здійснюватися окремо від стрільця, наприклад за допомогою БПЛА, що підвищує скритність розрахунку гранатомета перед пострілом. JK-1H призначений для ураження живої сили, легкоброньованої техніки, радіолокаційних станцій, літаків і вертольотів на стоянці тощо. Цікава думка фахівців: чи надалися б такого роду боєприпаси для боротьби з БпЛА? Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки н...

  Сьогоднішній пост навіяний підлітковими спогадами, коли на кольоровій вкладці в одному з чисел «Зарубєжного ваєнного абарзєнія» побачив цікаву машинку – самохідний ЗРК SANTAL . Тож сьогодні – кілька слів про цю систему.   Створення у Франції ПЗРК «Містраль» стимулювало розробку різного роду самохідних комплексів і корабельних ЗРК, які використовували ці ракети. Про корабельні, сподіваюсь, колись розповім окремо. Самохідний комплекс SANTAL ( Systeme Anti - aerien Autonome Leger ) – це, по суті, універсальний баштовий модуль, який може встановлюватись на різних шасі. Інтегратором його була фірма Hispano-Suiza .   ЗРК SANTAL являє собою башту колового обертання, по боках якої встановлені два пакети пускових установок (на три ракети кожна), імпульсний доплерівський радар Rodeo -2, прицільні прилади та система ідентифікації «свій-чужий». Діапазон кутів вертикального наведення пакетів ракет становить від -10 до +60°. Приводи наведення – електричні (резервні – ру...

  Самохідний міномет М4, перероблений для стрільби вперед. 2-га БРТД. Оверлун (Нідерданди), жовтень 1944 р. Дуже вдалі американські напівгусеничні бронетранспортери М2 і М3 у роки Другої світової війни стали базою для безлічі спеціальних варіантів, у тому числі самохідних мінометів М4 і М21. Не набувши значного поширення, вони, попри це, відігравали грали помітну роль у вогневій підтримці мотопіхотних і танкових частин.   Базою для першого американського серійного самохідного міномета став напівгусеничний БТР М2. Власне, це був не транспортер піхоти, а броньований артилерійський тягач. Самохідку взяли на озброєння під позначенням Mortar Motor Carriage («самохідний лафет для міномета») М4. Виробництво на заводі «Вайт Моторс Компані» в Клівленді (штат Огайо) розпочалося у серпні 1941 року (через три місяці після початку випуску базового варіанта М2) та завершилося у жовтні 1942 року. Усього виготовили 572 екземпляри.   «Четвірка»   По суті, М4 був не повноц...

  Вирішення проблеми боротьби з БпЛА шукають десятки (ба, навіть, сотні) фірм у світі – від «гаражних» стартапів до транснаціональних концернів. Відповідно, й рішення пропонуються найрізноманітніші як за принципом дії, так і за вартістю. Сьогодні кілька слів про нову пропозицію «Нортроп-Грумман», відому під назвою Raid Hunter .   Поштовхом до її появи став запит армії США на мобільну систему ППО, озброєну 50-мм автоматичною гарматою XM 913 Enhanced Bushmaster III . Ця зброя – наймолодший (і найважчий) представник великої родини американських «Бушмастерів», автоматичних гармат із зовнішнім приводом. ХМ913 обрана як основне озброєння для нових американських БМП ХМ30, тож створення засобу ППО з такою гарматою виглядає цілком логічним кроком до стандартизації.   В основі Raid Hunter покладена концепція C - BAD ( Cannon - Based Air Defense ) , оприлюднена на початку 2026 р. Вона подається як « інтегрована оборонна архітектура, що поєднує перевірені в боях автом...

  Шведські 37-мм протитанкові гармати стали вельми неприємним сюрпризом для совєтів під час агресії проти Фінляндії у 1939-1940 рр. Водночас ця війна показала, що можливості 37 mm pvkan m /38 не безмежні. Перші радянські танки з протиснарядною бронею цілком витримували влучання снарядів цієї гармати. Та й загальна тенденція у світовому танкобудуванні свідчила про те, що гармати калібру 37 мм поступово застарівають. Тому 1941 року виникла ідея створення потужнішої гармати, відомої як 57 mm pvkan m /43 ( pansarv ä rnskanon m /43).   Історія ця почалась з танкової гармати. На початку 1940-х років тривала робота над проєктом Landsverk Terro . Бойова маса цього танка мала становити близько 14 тонн, а як основне озброєння передбачалася гармата 57 mm Stv K L /50 з початковою швидкістю снаряда 850 м/с. Довжина ствола становила 2850 мм, тобто зазначені 50 калібрів. Щоправда, як танкова система вона виявилася невдалою. Річ у тім, що 57-мм танкова гармата сильно виступала з...