Публікації

Мадярський "панцер'єгер"

Зображення
  Сателіти Третього райху намарались копіювати не тільки «штурмгешютци», але й «мардери». Колись я розповідав про румунські роботи в цьому напрямку ( тут і тут ), сьогодні ж – про угорські. На відміну від «Зріньї ІІ» , мадярський «мардер» в серійне виробництво не пішов, лишившись прототипом.   Бойова машина під назвою Toldi páncélvadász – «мисливець за танками Толді» – була створена 1943 року угорськими інженерами на підприємстві Ganz і випробувалась в Угорському інституті військової техніки. Значною мірою натхненний німецькими конструкціями Panzerjäger’ів, такими як Marder II, цей проєкт мав на меті надати нову бойову цінність застарілим легким танкам – у цьому випадку 38M Toldi I – шляхом встановлення потужної протитанкової гармати.   Прототип був озброєний німецькою 75-мм протитанковою гарматою Pak 40 L/46. Гармата встановлювалася у відкритій зверху бойовій рубці, розташованій у центрі шасі, замість штатної башти. Допоміжне озброєння складалося з 8-мм кулемета 3...

Мадярський "штурмгешютц"

Зображення
  Здається, кожен союзник Німеччини у Другій світовій намагався створити свій «штурмгешютц». Про італійські «штурмгешютци» я вже розповідав , сьогодні ж – про угорські.   На момент вступу у Другу світову війну Угорщина мала доволі скромний у кількісному та якісному відношенні парк бронетехніки. Придбані в Італії танкетки CV.33 і CV.35 мали практично нульову бойову цінність. Техніка власного виробництва — легкі танки 38М «Толді» та бронеавтомобілі 39М «Чаба» — була кращою. Але, по-перше, її було мало, а по-друге, основним озброєнням і танків, і бронемашин була 20-мм гармата, по суті — протитанкова рушниця. Вона дозволяла боротися з легкоброньованими цілями, але була безсилою проти польових укріплень і навіть стін будівель. Повною мірою цей недолік проявився під час операції «Барбаросса», в якій брало участь найкраще з’єднання угорської армії — 1-й Рухомий корпус.   «Нумо створимо штурмову гармату!»   У червні 1942 року капітан Йожеф Баранкаї за вказівкою м...

А зараз придалася б: PZA Loara

Зображення
  Передсерійний екземпляр  PZA  Loara Сьогодні – про ще одну програму створення системи ППО, яка свого часу припинена, а зараз ця система, напевно придалася б: про польську ЗСУ PZA Loara.   У 1994 р. в Польщі була ініційована Стратегічну урядову програму «Сучасні технології для потреб розвитку системи протиповітряної оборони військ і об’єктів . Програма складалася з трьох частин, пов’язаних із розробкою зенітного артилерійського комплексу (PZA Loara ), зенітного ракетного комплексу (PZR Loara ) та переносного зенітного ракетного комплексу Grom . З трьох складників лише Grom довели до серійного виробництва. PZR Loara не існував навіть у прототипах (лише в макеті), а ось прототипи PZA Loara були виготовлені і випробовувались.   Макет  PZR  Loara Артилерійсько-ракетний комплекс Loara був призначений для ураження засобів повітряного нападу на дуже малих, малих і середніх висотах, у тому числі таких сучасних, як безпілотні літальні апарати, ракети ...