Мадярський "штурмгешютц"
Здається, кожен союзник Німеччини у Другій світовій намагався створити свій «штурмгешютц». Про італійські «штурмгешютци» я вже розповідав , сьогодні ж – про угорські. На момент вступу у Другу світову війну Угорщина мала доволі скромний у кількісному та якісному відношенні парк бронетехніки. Придбані в Італії танкетки CV.33 і CV.35 мали практично нульову бойову цінність. Техніка власного виробництва — легкі танки 38М «Толді» та бронеавтомобілі 39М «Чаба» — була кращою. Але, по-перше, її було мало, а по-друге, основним озброєнням і танків, і бронемашин була 20-мм гармата, по суті — протитанкова рушниця. Вона дозволяла боротися з легкоброньованими цілями, але була безсилою проти польових укріплень і навіть стін будівель. Повною мірою цей недолік проявився під час операції «Барбаросса», в якій брало участь найкраще з’єднання угорської армії — 1-й Рухомий корпус. «Нумо створимо штурмову гармату!» У червні 1942 року капітан Йожеф Баранкаї за вказівкою м...
