Artillery and Antitanks

Комплект міни М24   Колись я розповідав про перші американські РПГ – «базуку» і «супербазуку» . Сьогодні ж – про своєрідний побічний продукт, протибортову міну М24.   Протитанкові протибортові міни – це боєприпаси, що уражають техніку в бік (борт) збоку від маршруту руху, а не під гусеницю чи днище . Перші зразки такої зброї почали з'являтися ще під час Другої світової війни , але активний розвиток та серійне виробництво припали на період Першої холодної війни. І першою масовою протибортовою міною стала американська М24.   У 1960-х роки гранатомет М20 («супербазука») та його модифікації поступово знімалися з озброєння. Водночас на складах залишалися сотні тисяч цілком придатних боєприпасів – для їх утилізації арсенал «Пікатінні» висунув пропозицію використовувати гранату М28А2 як бойову частину для протитанкової (протибортової) міни. Ідея здавалася простою до примітивності: гранатомет встановлюється на тринозі (або кріпиться до відповідного елемента місцевості – ...

  Самохідна артустановка СУ-2 Як я й обіцяв, сьогодні розповім про самохідні артустановки на шасі трактора «Комунар» . Назагал концепція САУ на тракторному шасі була досить популярною серед совєтського командування наприкінці 20-х – на початку 30-х років минулого століття. Популярність ця зумовлювалась кількома чинниками. Використання тракторних шасі, які були в кілька разів дешевшими за танкові, суттєво здешевлювало САУ і дозволило б забезпечити швидке оснащення Червоної армії самохідною артилерією. Крім того, у разі великої війни можна було різко збільшити кількість бойових машин шляхом звичайної переробки вже наявних у народному господарстві країни тракторів на самохідні артилерійські установки. У ті роки ця ідея здавалася дуже привабливою, особливо з огляду на слабку оснащеність Червоної армії бронетанковою технікою та суттєві труднощі з налагодженням випуску танків на радянських заводах.   Як шасі для нових самохідних установок обрали гусеничний трактор «Комунар» найпотуж...

Давно збирався зробити матеріал про перший масовий український трактор «Комунар». Нарешті зібрався. Історія цього трактора досить цікава хоча б тому, що дає змогу розкрити особливості стосунків керівництва УСРР з москвою в перші роки совєтської влади. Ініціатива організації тракторного виробництва в Україні належала Харкову, але дуже швидко її перехопила і очолила процес москва.   Отже, 1921 р. Українська рада народного господарства (УРНГ) сформувала комісію, яка ретельно вивчила закордонний досвід тракторобудування. У результаті УРНГ виробила план організації тракторобудування на Харківському паровозобудівному заводі. Як альтернативу розглядали можливість виробництва тракторів у Таганрозі, на території тоді недіючого відділення Русско-Балтійського заводу (нагадаю, що до 1924 р. Таганрог входив до складу УСРР). Цей план згодом було передано для «ув’язки з іншими галузями промисловості та життям» до московської Вищої ради народного господарства (ВРНГ).   При ВРНГ також ...