Artillery and Antitanks

  На початку ХХІ століття командування армії США суттєво скоротило свої структури протиповітряної оборони. Зумовлювалось це характером бойових дій в Афганістані й Іраку, де противник не мав засобів повітряного нападу. Вивільнені кошти перенаправили на пріоритетніші цілі – наприклад, на термінову закупівлю тисяч MRAP ів. Вважалось, що навіть у разі війни з противником, який має військову авіацію, Повітряні сили США зможуть забезпечити ППО своїх військ. Тож якщо на рубежі тисячоліть армія США мала 26 дивізіонів ЗРК лижньої дальності «Авенджер», то у 2005 р. їх лишилось тільки дев’ять (два в регулярній армії та сім – в Національній гвардії). Поступово і ці дивізіони розформували. Батареї «Авенджерів» лишились тільки як допоміжний засіб у складі дивізіонів ЗРК «Петріот» та дивізіонів Indirect Fire Protection Capability ( IFPC ), озброєних артсистемами «Вулкан-Фаланкс» і призначених для захисту баз від артилерійських, мінометних і ракетних обстрілів.   2018 р. концепція змі...

  ЗГРК PGZ -04А Військова промисловість КНР 80-х – 90-х років минулого століття – це досить цікаве явище, в якому сплелись радянські технології 50-х – 60-х років, свіжіші західні досягнення і вітчизняні спроби поєднати все це у працездатних зразках. Сьогодні поговоримо саме про такий продукт – зенітну самохідну установку, точніше, зенітний гарматно-ракетний комплекс PGZ -95 (він же «тип 95») і його вдосконалений варіант PGZ -04А.   Пам’ятаєте, я колись розповідав про італійську ЗСУ SIDAM 25? Так от, за деякими даними, в середині 1980-х китайці придбали одну комплектну башту цієї чотиристволки. Розібрали, вивчили, 25-мм гармату Oerlikon КВА скопіювали, а башту творчо переробили. До чотирьох 25-мм гармат (зі збільшеним боєкомплектом – 1000 снарядів порівняно з 630 у SIDAM 25) додали ще чотири ракети QW -2 (копія совєтських «Ігла-1»). Завдяки введенню ракет до складу озброєння дальність ураження повітряних цілей зросла з 2500 м у чисто гарматному варіанті до 6000 м, а вис...

Сьогодні поговоримо про одну маловідому зенітну самохідну установку, до створення якої доклав зусиль творець М16 - Юджин Стоунер. В 1970-х роках він був президентом компанії  Ares Inc. , яка здобула контракт від шахського Ірану на розробку мобільної зенітної системи, призначеної для захисту від повітряних загроз іранських стратегічно важливих  об'єктів, таких як нафтові родовища, мости та нафтопереробні заводи. Передбачалося налагодити її ліцензійне виробництво в Ірані, а також експортувати до інших країн. Створена під керівництвом Стонера ЗСУ  Eagle Anti Air — це спарена 35-мм мобільна зенітна система.  Баштову установку монтували на модифікованому гусеничному транспортері M548 , а її модульна конструкція дозволяла встановлювати систему й на інших шасі. Розробка розпочалася в середині 1970-х років і включала створення нової 35-мм автоматичної гармати Talon , спроєктованої Юджином Стоунером. Система пройшла масштабні випробування, під час яких було відстріляно 28 00...

Щоб завершити розповідь про італійські «холодновоєнні» ЗСУ, треба згадати про ще один маловідомий прототип – OF-40 SPAA, відомий також як Semovente OF-40/CA1 або OF-40 ATAK-35. ЗСУ настільки маловідома, що я навіть не знайшов хоча б року її виготовлення. Ймовірно, вона з’явилась не раніше, ніж 1981 р., бо прототип OF-40 ATAK-35 базувався на шасі OTO Melara Palmaria, а прототип цієї САУ був виготовлений саме того року. Я думаю, що реально OF-40 ATAK-35 з’явився ближче до середини 1980-х років. Чим була зумовлена поява цієї ЗСУ? Ймовірно, прагненням фірми запропонувати потенційним замовникам більш «конвенційне» рішення порівняно з тридюймовою ЗСУ ОТОМАТІС .   Поглянувши на фото OF-40 ATAK-35, ви одразу скажете: «Та це ж Гепард!» Так то воно так, та тільки трошечки не так. На італійській ЗСУ встановлена не «гепардівська» башта, а сучасніша швейцарська Contraves AG Twin 35 мм ATAK. Власне, вона створена на базі «гепардівської», але має низку вдосконалень, які забезпечували системі зн...

  Перша німецька зенітна самохідна установка на танковому шасі – Flakpanzer I – виявилась не надто вдалою і не набула поширення. Упродовж двох років після її появи вермахт обходився самохідними зенітками на напівгусеничних шасі . Нову спробу створити ЗСУ на танковій базі німці здійснили лише через два роки, причому рішення ухвалювалося за безпосередньої участі Адольф Гітлер. У травні 1943 року на нараді з питань проєктування надважкого танка «Маус» він запропонував включити до складу озброєння супертанка 37-мм спарену зенітну гармату флотського зразка. Військові зустріли цю ідею прохолодно, але проігнорувати не могли — адже її запропонував сам фюрер.   Подальше обговорення привело до думки, що зенітку необов’язково встановлювати на «Маус» — доцільніше створити окрему ЗСУ, здатну прикривати не лише «Мауси», а й інші типи танків. Відповідного за вантажопідйомністю шасі, здатного витримати 37-мм спарену установку, у наявності не було. На початку вересня 1943 року Гітлер був ...