Artillery and Antitanks

  Полігонні стрільби з 10,5 cm LG40. 1943 р. Нова стаття у "Воєнно-історичному віснику" Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

  Другий прототип WZ-141 З другої половини 1960-х років відносини між КНР і СРСР ставали все більш напруженими. Гостра фаза протистояння — конфлікт за острів Доманський у 1969 році — змінилася відносним затишшям. Однак ймовірність радянсько-китайської війни залишалася досить високою. Основними театрами військових дій у такому випадку мали стати «три Півночі» — так у китайській термінології називали Маньчжурію, Внутрішню Монголію та Сіньцзян. Саме тут Народно-визвольна армія КНР мала зійтися в боях з танковими клинами Радянської армії. Протистояти їм лише «червоними книжечками» Мао було нереально. Армії терміново потрібні були сучасні протитанкові засоби.   Одним із найефективніших способів протидії радянським танковим клинам китайські військові теоретики вважали висадку в їхньому тилу повітряних десантів, покликаних відсікти резерви й створити сприятливі умови для розгрому передових підрозділів противника. Китайці дуже ретельно вивчали закордонний досвід у сфері повітряно-...

Война в Корее дала мощный толчок для восстановления вооружённых сил в демилитаризованной Японии. Основным источником военной техники стал вчерашний противник — Соединённые Штаты Америки, включившие Страну восходящего солнца в свои программы военной помощи. Вместе с тем японское правительство приступило и к восстановлению собственной военной промышленности. Определяя типаж боевых машин для вооружённых сил, японские военные специалисты пристально изучали опыт войны в Корее, в ходе которой северокорейские и китайские соединения довольно широко применяли танки и САУ.  Т-34-85  советского производства доставили немало хлопот американцам и их союзникам, особенно на начальном этапе корейского конфликта. В памяти японцев ещё были свежи и воспоминания об американских десантах на островах Тихого океана, в которых бронетехника играла одну из главных ролей, а отсутствие эффективных противотанковых средств было одной из предпосылок японских поражений. Поэтому вопросы борьбы с брониров...

Під час Другої світової війни у США, поряд із реактивними протитанковими гранатометами, розроблявся також інший вид протитанкових засобів піхоти — безвідкатні гармати. Першою з них стала 57-мм безвідкатка М18. У порівнянні з «базукою» вона мала низку переваг, однак не була позбавлена й недоліків. З’явившись у військах наприкінці Другої світової війни, М18 справжню популярність здобула вже під час Корейської війни.   Концепція   Американці були піонерами в галузі розробки безвідкатних гармат. Ідея такої конструкції полягала в тому, щоб відводити частину порохових газів у бік, протилежний до пострілу. У результаті створюється реактивна сила, яка врівноважує силу віддачі. Безвідкатки значно легші й компактніші за звичайні гармати, однак поступаються їм за початковою швидкістю снаряда та дальністю стрільби. Гармата Девіса на літаючому човні "Кертісс" F5L У 1910 році офіцер ВМС США Клеланд Девіс винайшов першу у світі безвідкатну гармату, призначену для озброєння літак...