Artillery and Antitanks

  ЗГРК PGZ -04А Військова промисловість КНР 80-х – 90-х років минулого століття – це досить цікаве явище, в якому сплелись радянські технології 50-х – 60-х років, свіжіші західні досягнення і вітчизняні спроби поєднати все це у працездатних зразках. Сьогодні поговоримо саме про такий продукт – зенітну самохідну установку, точніше, зенітний гарматно-ракетний комплекс PGZ -95 (він же «тип 95») і його вдосконалений варіант PGZ -04А.   Пам’ятаєте, я колись розповідав про італійську ЗСУ SIDAM 25? Так от, за деякими даними, в середині 1980-х китайці придбали одну комплектну башту цієї чотиристволки. Розібрали, вивчили, 25-мм гармату Oerlikon КВА скопіювали, а башту творчо переробили. До чотирьох 25-мм гармат (зі збільшеним боєкомплектом – 1000 снарядів порівняно з 630 у SIDAM 25) додали ще чотири ракети QW -2 (копія совєтських «Ігла-1»). Завдяки введенню ракет до складу озброєння дальність ураження повітряних цілей зросла з 2500 м у чисто гарматному варіанті до 6000 м, а вис...

  Загострення відносин між СРСР і КНР, апогеєм якого став конфлікт за о. Даманський у 1969 році, наочно показало, що повномасштабна війна між двома соціалістичними державами цілком ймовірна. Китайське військово-політичне керівництво прекрасно усвідомлювало технічну перевагу радянської армії (як у якісному, так і в кількісному відношенні). У пошуках шляхів компенсації свого відставання китайці звернулися до асиметричних заходів. Одним із способів боротьби з танковою загрозою зі Сходу стало розвиток концепції гарматного винищувача танків, що призвів до взяття на озброєння машини PTZ-89.   Під час Другої світової війни винищувачі танків стали одним із основних класів бронетехніки. Озброєні потужними гарматами, маневрові й достатньо захищені, вони були ефективним засобом боротьби з ворожими танками. Однак у післявоєнні роки цей клас швидко занепав: посилення бронезахисту танків укупі з розвитком протитанкових ракетних комплексів швидко звести нанівець роль гарматних винищувачі...

  Другий прототип WZ-141 З другої половини 1960-х років відносини між КНР і СРСР ставали все більш напруженими. Гостра фаза протистояння — конфлікт за острів Доманський у 1969 році — змінилася відносним затишшям. Однак ймовірність радянсько-китайської війни залишалася досить високою. Основними театрами військових дій у такому випадку мали стати «три Півночі» — так у китайській термінології називали Маньчжурію, Внутрішню Монголію та Сіньцзян. Саме тут Народно-визвольна армія КНР мала зійтися в боях з танковими клинами Радянської армії. Протистояти їм лише «червоними книжечками» Мао було нереально. Армії терміново потрібні були сучасні протитанкові засоби.   Одним із найефективніших способів протидії радянським танковим клинам китайські військові теоретики вважали висадку в їхньому тилу повітряних десантів, покликаних відсікти резерви й створити сприятливі умови для розгрому передових підрозділів противника. Китайці дуже ретельно вивчали закордонний досвід у сфері повітряно-...

Ось таке дивацтво демонструвалось 2018 р. на авіасалоні в Чжухаї. Ствол PL-66 (китайського клона 152-мм гаубиці Д-20, давньої, як гуано мамонта) на тривісному шасі XTW-TB фірми "Сяолунг Аутомотів Текнолоджіз". На цьому шасі вже створені САУ SH-2 калібру 122 мм (ствол від Д-30) і SH-5 калібру 105 мм. Виникає питання: а нахіба??? Ствол Д-30 з затвором важить 1100 кг, а Д-20 - 2560 кг. "Хаммероподібне" шасі, можливо, зможе його везти, а ось стріляти... Це питаннячко... Народно-визвольній армії Китаю така САУ не потрібна - вистачає систем з сучаснішими артилерійськими частинами. Напевно, орієнтувались на експорт: раптом, хтось з африканців спокуситься такою примітивщиною (напевно, за ціну одного ATMOSa можна купити зо три таких самохідки...)  Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк: 5168 7456 7352 6783  

 В 1969 р., під час конфлікту за о. Даманський, китайські війська "мали честь" першими відчути на собі дію нової зброї - РСЗВ БМ-21 "Град". Система справила враження на китайських товаришів. Однак, на відміну від танка Т-62, затрофеїти БМ-21 не вдалось. Треба було чекати ще десять років - в 1979 р., під час чергової війни між соціалістичним державами, китайці здобули справний "Град", до того ж, з боєкомплектом. Працелюбні інженери з Піднебесної закачали рукави, і вже за два роки була готова РСЗВ "тип 81" - точна копія пускової установки БМ-21, але на шасі вантажівки "Ханьян" CQ260 - ліцензійної копії французької "Берліє" GBU-15. "Тип 81" (за сучасною номенклатурою - PHL-81) стала першим представником у довгому рядові китайських "клонів" "Града". Ось, власне, пускова установка "тип 81" А це - батарея "тип 81" на позиції. На задньому плані - транспортно-заряджаючі машини Своєрідн...