Artillery and Antitanks

  До моменту завершення Другої світової війни в Європі артилерія Югославської армії (ЮА, з 1951 р. — ЮНА, Югославська народна армія) була чудернацькою сумішшю з трофейних гармат (німецьких, італійських, угорських) та систем, переданих союзниками (радянських, американських, британських). У перші повоєнні роки оновлення та розширення артилерійського парку відбувалося за рахунок тих самих джерел: до розриву між Тіто і Сталіним надходили радянські гармати, а згодом відбулася переорієнтація на Захід. До Югославії прибули нові партії американських артилерійських систем, а також «секонд-хенд» у вигляді захоплених раніше союзниками німецьких гармат. Природно, таке становище не влаштовувало військово-політичне керівництво країни, яке ухвалило рішення про розробку власних гармат з метою модернізації та стандартизації артилерійського парку ЮА. Ключова роль у реалізації цієї програми відводилася співробітнику Військово-технічного інституту (ВТІ) Б. Станіславлевичу, засновнику кафедри військов...

Бойова машина "Тамнава-Г" Одним з найсвіжіших експортних успіхів сербського військово-промислового комплексу став продаж десяти РСЗВ «Тамнава-Г» до Кіпру. Вперше ці системи на озброєння кіпрської національної гвардії були продемонстровані в жовтні 2025 р.   Створення модульної бікаліберної РСЗВ Лансер Ракета Самоходни Вишецевни Модуларни (ЛРСВМ, латинізована абревіатура – LRSVM ) «Тамнава » почалось близько десяти років тому, а демонстратор технології вперше був представлений на виставці «Партнер-2019». Розробкою системи займається фірма «Борбені Сложені Системи» з концерну «Югоімпорт-СДПР». "Тамнава" з пакетами 262-мм і 122-мм ракет   «Тамнава» задумувалась як заміна РСЗВ «Оркан» , тому одним з двох типів боєприпасів мали стати нові 262-мм ракети зі збільшено з 50 до 70 км дальністю пуску. Альтернатива – 122-мм ракети G -2000 з дальністю 40,1 км – удвічі більшою, ніж у стандартних «Градів». Прототип РСЗВ використовує чотиривісне повнопривідне шасі КамАЗ-65...

А ось і якісніші фото сербського вундерваффе Ось такий цікавий виріб. Великокаліберний (можливо, 203 мм) самохідний міномет (мортира?) на тривісному шасі. Поки не публікувалось жодних подробиць крім того, що артилерійська частина створена на основі 155-мм гаубиці М65 (югославського варіанту американської М114).   Пишуть також, що максимальна дальність стрільби становить 12 км, а в боєкомплект крім звичайних осколково-фугасних снарядів входять також касетні, бетонобійні, термобаричні. Час розгортання на позиції - 45 с. САУ обладнана навігаційною системою та комп'ютером управління вогнем. Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

  Прототип САУ NORA-B52NG У попередньому матеріалі я розповів історію причіпної «Нори» . Сьогодні ж – про самохідний варіант. Розробка останньої системи в програмі NORA — самохідної гармати-гаубиці 152 мм NORA-B — зумовлювалась тактичною потребою впровадження у механізовані підрозділи самохідних артсистем підвищеної маневреності, які завдяки автоматизації забезпечують скорочення часу реакції системи і підвищену ймовірність виживання на вогневій позиції. У попередньому аналізі (проведеному 1984 року) розглядалися три варіанти конструкції: а) САУ з баштою, встановленою на шасі танка M84 (який вже був прийнятий до серійного виробництва); б) САУ з баштою, встановленою на шасі новопроєктованого позашляховика з колісною формулою 8x8 (з бортовою трансмісією і незалежною підвіскою коліс); в) САУ з відкритим монтажем (без башти) озброєння на платформі колісного автомобіля FAP 2832 формули 8x8 (який було освоєно для ракетної системи ORKAN ). Обрали третій варіант, оскільки він, о...