Artillery and Antitanks

  Прототипи MFU і MRU на шасі бронеавтомобілів MARS 4x4 S-330 Широкомасштабне вторгнення військ ри-фи в Україну сприяло ренесансу систем ППО в Європі. Армійська протиповітряна оборона, маргіналізована, а в багатьох країнах НАТО – навіть взагалі ліквідована, знову стала важливою. Як наслідок – на ринок одна за одною виходять системи ППО, як новомодні протидронові, так і більш традиційні, орієнтовані на ураження, насамперед, «нормальних» літаків і гелікоптерів. Зрозуміло, що перевагу тут здобули фірми, які вже мали у своєму портфоліо напрацювання перспективних систем ППО. Типовий приклад – концерн Saab , який у березні 2022 року представив завершену версію мобільна системи протиповітряної оборони малої дальності MSHORAD ( Mobile S НО rt - Range Air Defence ) .   Головні компоненти систем MSHORAD – це багатофункціональна тривимірна РЛС Giraffe 1X ( MRU – Mobile Radar Unit ) та тризарядна мобільна пускова установки зенітних ракет малої дальності RBS 70 NG ( MFU – Mobile...

Донедавна мінометне озброєння шведської армії було представлене лише традиційними транспортованими мінометами — 81-мм m /84 і 120-мм m /41. Для їх заміни з 1996 року спільно з Фінляндією здійснювалася програма створення вельми «просунутого» самохідного міномета AMOS . Двоствольна 120-мм система монтувалася в башті, яку можна було встановлювати на різні колісні і гусеничні шасі, і навіть на катери. Система характеризується високим рівнем автоматизації, відмінними балістичними характеристиками, гарною швидкострільністю, але цілком очікувано виявилася дуже дорогою. У грудні 2010 року AMOS взяли на озброєння армії Фінляндії, але шведські військові змушені були відмовитися від нової «іграшки» через фінансові обмеження. Однак ідею одержати самохідний міномет вони не полишили.   Концепція   У 2013 році почалося концептуальне опрацювання нового самохідного міномета, покликаного стати дешевшою альтернативою AMOSa . Вибір бази був наперед визначений – армія ще 2003 року закупила 40 шас...

  "Увімкнути війну!" - саме так могла звучати команда у шведській береговій артилерії, в батареях, озброєних 105-мм баштовими автоматичними гарматами m/50. Цей шедевр техніки, виготовлений "Бофорсом", важив 35 тонн, а дальність стрільби сягала 21 км. Ствол завдовжки 54  калібри мав водяне охолодження. Системи наведення забезпечували круговий горизонтальний обстріл, а максимальний кут піднесення сягав 70 градусів - тобто, гармата могла вести вогонь і по повітряних цілях. Зрозуміло, що й ціна була немаленькою, тому шведи дозволили собі придбати тільки шість таких гармат, встановлених попарно на трьох батареях. На бойове чергування ці установки заступили в 1960-68 рр., а в 2000-му їх зняли з озброєння (установка батареї Архолма збережена як музей). m/50 відзначалась доброю швидкострільністю - 40 пострілів на хвилину. Уявіть собі темп зносу ствола... та й ціну снарядів... Тому на пульті керування гармати був перемикач "мир-війна". В першому, більш ощадному реж...

Фото з навчань шведської армії взимку 1953 р. Швеція придбала в Німеччини 142 гаубиці leFH 18 (24 у 1939 р., 8 у 1940-му і 110 - у 1942-му). Система отримала позначення Haubits m/39. Використовувались ці гаубиці до 1982 р. Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

На зорі авіації, коли ще не існувало спеціальних авіаційних бомб, пілоти охоче скидали на ворога все, що було під рукою - у тому числі й "тюнінговані" артилерійські снаряди. Прошла сотня років, і процес набув зворотнього характеру: тепер робляться спроби використовувати авіабомби як бойові частини снарядів реактивної артилерії. В 2011 р. концерн "Боїнг" розпочав в ініціативному порядку (тобто, на свої власні кошти) проектування ракети GLSDB (Ground Lanched Small Diameter Bomb). Ідея була проста до примітивізму: використати керовану авіабомбу GBU-39 (першу з родини SDB) як бойову частину для снарядів РСЗВ MLRS i HIMARS. А на хіба? - запитаєте Ви. Відповідь очевидна: коли незрозуміло, про що йдеться - значить, йдеться про гроші. Завдяки масовому виробництву (ця КАБ крім США експортується до Ізраїлю, Австралії,  Італії, Нідерландів і Данії) ціна GBU-39 у 2015 р. становила 57 тисяч неживих американських президентів, а ціна керованого снаряду GMLRS для вказаних РСЗВ с...

Перша і друга частини огляду -  тут  і  тут Швеція продовжує посилювати свою протиповітряну оборону, реагуючи на російську загрозу. 1 липня 2019 р. збройні сили оголосили про розгортання на о. Готланд ЗРК RBS-23 BAMSE (Luftvärnssystem 23). Цей ЗРК розроблявся фірмою "Бофорс" ще з кінця 1980-х рр.  РЛС і командний пункт для нього проектувала фірма "Ерікссон" (зараз обидві вказані фірми входять до концерну "Сааб"). У 1993 р. міністерство оборони Швеції замовило повномасштабну розробку комплексу, а у 1999-му - замовило три батареї Luftvärnssystem 23 з терміном поставки 2003 р.  Замовлення виконали, але через скорочення оборонного бюджету усі три батареї одразу ж законсервували. Одна з них періодично використовувалась для демонстрації потенційним зарубіжним покупцям. З 2008 р. шведи почали підготовку резервістів для ЗРК Luftvärnssystem 23, але лише зараз ввели в стрій одну батарею. ЗРК RBS-23 складається з трьох шестизарядних буксируваних автономних п...

Від моменту публікації  огляду стану ППО Швеції  минуло майже 10 місяців, і за цей час відбулись суттєві зміни. По-перше, 61-й дивізіон 6-го полку ППО готується для переозброєння на ЗРК "Петріот", тому усі інші вогневі засоби з його складу виведені.Для нього фірма SAAB з 2014 р. створює дивізіонний командний пункт LvC (планувалось купити аналогічну систему в норвезької фірми "Конгсберг", але після того як  норвежці киданули шведів з "Арчерами" , шведи вирішили відмовитись від закупівлі). По-друге, є проблеми з фінансуванням розробки ЗРК Rbs 98 - ймовірно, його випробування почнуться лише у 2020 р. По-третє, уся військова ППО зараз зосереджена в 62-му дивізіоні, у якому сформовано три батареї: по одній для двох мехбригад і 18-ї бойової групи. Остання розгорнута на о. Готланд і має менший склад порівняно з бригадою, тож не виключено, що і її зенітна батарея менша.  Основним озброєнням батарей лишаються ПЗРК Rbs 70. Їхнє транспортування забезпечується Б...

Питання на засипку - що не так з цією БМП? Річ у тім, що це не БМП, а ЗСУ CV9040 AAV (армійське позначення Lvkv 90). Від БМП Strf 90 вона відрізняється збільшеним кутом піднесення 40-мм гармати, наявнястю радара PS-95, системи управління вогнем UTAAS і системи управління ППО LuLIS. Сухопутні війська Швеції придбали 25 таких ЗСУ. Вони є штатним засобом ППО танкових і механізованих батальойонів - кожен з них включає взвод з трьох Lvkv 90. У 20016 р. була укладена про модернізацію 16 ЗСУ. Наймасовіший засіб ППО сухопутних військ Швеції - це ПЗРК RBS 70. Комплекс, створений в середині 70-х рр. минулого століття для заміни ПЗРК "Ред Ай" (шведське позначення - RBS 69), користується великою популярністю у світі - виготовлено близько 18 тисяч ракет для нього. Розвиток і вдосконалення RBS 70 триває. Однак сухопутні війська Швеції не купують його найновіші варіанти. Натомість вони обрали мобільний ЗРК IRIS-T SL. Комплекс, створений німецькою фірмою "Діль", став про...