Artillery and Antitanks

  Випробувальний пуск КР BGM-109G, 1979 р. 1969 р. з озброєння ПС США зняли останні крилаті ракети (КР) наземного базування « Мейс » . Та в же за два роки к омандування Повітряних сил почало опрацьовувати можливість створення нової КР, здатної атакувати сильно захищені засобами ППО об'єкти у глибині оборони противника, знизивши цим потенційні втрати літаків. З а новою концепцією, КР була, по суті, безпілотним літаком, здатним здійснювати політ із дозвуковою швидкістю на гранично малій висоті – поза зоною ураження зенітно-ракетних комплексів. Високоточна система наведення дозволяла б обійтися відносно малопотужною ядерною бойовою частиною. Така зброя якнайкраще вписувалося в концепцію « гнучкого реагування » . Але досягти згоди конгресменів на створення нової зброї виявилося нелегко. Справа в тому, що ще з 1968 р. велася розробка крилатої ракети повітряного базування ALCM (майбутньої AGM-86), і військовим важко було пояснити, навіщо їм ще й ракета наземного базування з такою ж ...

  Ідилія епохи джетпанку: родинний пікнік на тлі "Снарка" Пуск "Снарка" з підвісними паливними баками Паралельно з розробкою оперативно-тактичних крилатих ракет у США велося про є ктування і стратегічних літаків-снарядів. Ще в жовтні 1945 р. кільком авіаційним фірмам були розіслані запити щодо створення такого засобу доставки ядерних боєприпасів . Вимагалась дальніст ь польоту 5000 миль (трохи більше 8200 км ) і здатн ість доставити на таку дистанцію БЧ масою 2300 кг . У січні 1946 р. на запитання відгукнулася фірма « Нортроп » , і 28 березня 1946 р. з нею підписали контракт про про є ктування міжконтинентального літака-снаряду у рамках програми МХ-775. Однак новий виріб мало не помер на, так би мовити , ембріональній стадії розвитку – ще не зійшовши з креслярських дощок . У грудні 1946 р . , на хвилі скорочення оборонного бюджету, програма розробки КР ледь не була закрита. Програму врятували лише гарантії, особисто надані Дж. Нортропом керівництву П овітряних...

  Публічний дебют крилатої ракети ТМ-61В (разом з тягачем-транспортером ММ-1 "Теракрузер") відбувся 21 січня 1957 р., під час другого інавгураційного параду президента Двайта Айзенговера.   Як уже зазначалося , одним з головних недоліків ракети « Матадор А » була значна тривалість циклу передстартової підготовки, яка в бойових умовах згубно позначилася б на виживання ракетних підрозділів. У той же час флот прийняв на озброєння КР « Регулус I » фірми « Воут » , цикл передстартової підготовки якої був значно коротшим. У 1954 р., незважаючи на жорстку міжвидову конкуренцію, що яка точилась тоді в американських збройних силах, командування ПС навіть розглядало можливість замовлення варіанта « Регулуса I » для наземного базування. Ця звістка не на жарт стривожила менеджмент концерну « Мартін » – адже контракт м іг «втекти» до конкурент ів! У стислий термін був запропонований ескізний про є кт « Матадора В » зі зменшеним часом передстартової підготовки та автономною ...