Artillery and Antitanks

  Британська самохідка Deacon нагадувала корабельну артилерійську башту, встановлену на платформі вантажівки. Громіздка й незграбна на перший погляд, але озброєна смертоносною 6-фунтовою гарматою, вона виявилася одним із найефективніших протитанкових засобів на Північноафриканському театрі бойових дій Другої світової війни.   Специфічні умови війни в Лівійській пустелі породили цілу низку унікальних бойових машин, пристосованих до особливостей цього театру воєнних дій. Типовим прикладом стали італійські «автогармати» — імпровізовані самохідні артилерійські установки, створені шляхом монтажу гармат і гаубиць на автомобільні шасі. Подібний прийом застосував і противник Італії — Велика Британія. При цьому британці пішли далі, створивши на шасі вантажівки повноцінну броньовану САУ.   Перші спроби   У 1935 році розпочалися випробування першої британської протитанкової гармати Ordnance QF 2-pounder Mark IX калібру 40 мм. Тоді ж компанія Vickers запропонувала...

  Операція «Барбаросса» стала нелегким випробуванням для вермахту, якому на Східному фронті довелося зіткнутися з низкою неприємних несподіванок. Однією з них стала досить значна кількість танків із протиснарядним бронюванням (Т-34 і КВ), проти яких безсилими виявилися штатні 37-мм протитанкові гармати. Ще одним сюрпризом стала практично повна відсутність «нормальних» (у німецькому розумінні) доріг, які з настанням осіннього бездоріжжя перетворилися на непереборну перешкоду для автотранспорту і навіть напівгусеничних тягачів. Першу проблему спробували вирішити впровадженням у війська 75-мм протитанкової гармати Pak 40, другу — створенням «східного» транспортера-тягача RSO. Шляхом поєднання цих двох виробів у 1943 році був створений ерзац-винищувач танків.   Зразком для наслідування конструкторам фірми «Штайр» послужили радянські гусеничні транспортні трактори СТЗ-5, у великій кількості захоплені вермахтом влітку 1941 року. Не надто швидкохідні, але прості й невибагливі, во...