ЗРК MSHORAD
Широкомасштабне вторгнення військ ри-фи в Україну
сприяло ренесансу систем ППО в Європі. Армійська протиповітряна оборона,
маргіналізована, а в багатьох країнах НАТО – навіть взагалі ліквідована, знову
стала важливою. Як наслідок – на ринок одна за одною виходять системи ППО, як
новомодні протидронові, так і більш традиційні, орієнтовані на ураження,
насамперед, «нормальних» літаків і гелікоптерів. Зрозуміло, що перевагу тут здобули
фірми, які вже мали у своєму портфоліо напрацювання перспективних систем ППО.
Типовий приклад – концерн Saab, який
у березні 2022 року представив завершену версію мобільна системи протиповітряної
оборони малої дальності MSHORAD (Mobile SНОrt-Range Air Defence).
Головні компоненти систем MSHORAD – це багатофункціональна тривимірна РЛС
Giraffe 1X (MRU – Mobile Radar Unit) та тризарядна мобільна пускова установки зенітних ракет малої дальності
RBS 70 NG (MFU – Mobile Fire Unit). Роботу радара та озброєння координує наземна система управління та контролю
ППО GBAD C2 компанії Saab. Відповідно до сучасних тенденцій, система може
конфігуруватись під конкретні вимоги замовника – наприклад, монтуватись на
різних шасі, як колісних, так і гусеничних.
Система призначена для виявлення та протидії широкому спектру повітряних
загроз, зокрема з боку бойових літаків, ударних гелікоптерів, ракет і
реактивних снарядів, артилерії та мінометів, а також новітніх загроз,
пов’язаних з безпілотними літальними апаратами і баражувальними боєприпасами.
Giraffe 1X — це компактна високопродуктивна багатофункціональна 3D-РЛС, яка
переважно використовується для ближнього радіолокаційного спостереження та
протиповітряної оборони. Це РЛС з активною фазованою антенною решіткою (AESA),
виконаною на схемах з нітриду галію.
Радар забезпечує круговий огляд на 360° і формує ситуаційну обізнаність на
дальності до 75 км. Він здатний швидко виявляти й супроводжувати найскладніші
загрози з боку БПЛА, зокрема низьколітаючі, повільні та малорозмірні дрони. РЛС
може виявити безпілотник, «менший за упаковку молока», на дальності до 4 км.
Дані, зібрані радаром, передаються до системи управління C2, яка формує та
координує локальну повітряну обстановку. Вона ідентифікує, класифікує й оцінює
повітряні загрози, розраховує час до відкриття вогню та призначає відповідні
засоби ураження. Система також передбачає проведення аналізу результатів після
застосування ракет.
Ракетна система RBS 70 NG створена на базі зенітного ракетного комплексу
малої дальності RBS 70. Вона використовує лазерно-керовані, захищені від
радіоелектронних перешкод ракети з автоматичним супроводом цілі та можливістю
роботи по кількох цілях. Дальність пуску становить 9 км, а за оптимальних умов
(на зустрічному курсі) може сягати навіть 15 км. Час реакції комплексу
становить п’ять секунд.
Першим замовником комплексу MSHORAD
стало міністерство оборони Швеції, яке в січні 2024 р. оформило контракт на 27
мільйонів євро (з терміном реалізації до 2026 р.), а в липні 2025-го – ще один,
значно більший, на 134 млн євро. Шведський варіант MSHORAD використовує шасі
двосекційного гусеничного транспортера BvS 10.
В липні 2024 р. батарейний комплект MSHORAD на
суму 147 млн євро замовила Литва (з терміном реалізації 2025-2027 рр.). В
жовтні того ж року вона замовила другий комплект (на 130 млн. євро), а в грудні
2025-го – третій. Поставки мають завершитись у 2029 р. Литовський варіант
базується на колісному шасі JLTV.
В липні 2025 р. MSHORAD
замовила Чехія – щоправда, без радарів, лише 24 пускові установки MFU і 80 ракет до них (80 ракет??? Ви серйозно??? Як
ви воювати збираєтесь???). Комплекси надійдуть на озброєння 25-го ЗРП у
2028-2030 рр. Чеський варіант використовує шасі бронеавтомобіля власного
виробництва MARS 4x4 S-330 – на якому базується і прототип MSHORAD.
Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9
Приватбанк: 5168 7456 7352 6783
Коментарі
Дописати коментар