Цікавий гібрид: керована авіабомба + снаряд РСЗВ
На зорі авіації, коли ще не існувало спеціальних авіаційних бомб, пілоти охоче скидали на ворога все, що було під рукою - у тому числі й "тюнінговані" артилерійські снаряди. Прошла сотня років, і процес набув зворотнього характеру: тепер робляться спроби використовувати авіабомби як бойові частини снарядів реактивної артилерії.
В 2011 р. концерн "Боїнг" розпочав в ініціативному порядку (тобто, на свої власні кошти) проектування ракети GLSDB (Ground Lanched Small Diameter Bomb). Ідея була проста до примітивізму: використати керовану авіабомбу GBU-39 (першу з родини SDB) як бойову частину для снарядів РСЗВ MLRS i HIMARS. А на хіба? - запитаєте Ви. Відповідь очевидна: коли незрозуміло, про що йдеться - значить, йдеться про гроші. Завдяки масовому виробництву (ця КАБ крім США експортується до Ізраїлю, Австралії, Італії, Нідерландів і Данії) ціна GBU-39 у 2015 р. становила 57 тисяч неживих американських президентів, а ціна керованого снаряду GMLRS для вказаних РСЗВ сягала 600 тисяч! Додатковим чинником економії мало стати використання "секонд-хенду" - двигунів реактивних снарядів М26. Ці снаряди мають касетну БЧ і повинні бути знищені відповідно до підписаної у 2008 р. Конвенції - звісно, це стосується тих країн, які приєднались до Конвенції.
КАБ GBU-39 важить 113,5 кг, має бойову частину масою 17 кг та споряджена комбінованою (інерційною, супутниковою та напівактивною лазерною) системою наведення. Дальність її польоту сягає 110 км, а ракета М26 здатна додати до цього показника ще 32 км.
Концепція GLSDB не зацікавила міністерство оборони США, і проект на певний час опинився у стагнації. Реанімували його у серпні 2014 р., коли до проекту приєдналась шведська фірма СААБ. В лютому наступного рку на полігоні Відсель (на півночі Швеції) відбулись три випробувальні пуски, які підтвердили реальність концепції і високу точність влучання. У 2017 р. в США провели наступну серію пусків - тепер КАБ, запущена з наземної ПУ, продемонструвала здатність маневрування за складною траєкторією для виведення в заданий район і влучання в рухому морську ціль за допомогою лазерного наведення (відстань між ПУ і ціллю становила близько 100 км). На цьому етапі до проекту приєдналась Норвегія, яка збирається повернути в стрій власні РСЗВ MLRS і шукає для них високоточні боєприпаси (див. Артилерія Норвегії: сучасний стан). Восени 2019 р. почались випробування GLSDB на норвезькому полігоні Анньойя.
На перспективу планується спорядження снарядів GLSDB новими КАБ GBU-53/В. Ця бомба має значно потужнішу кумулятивну БЧ масою 43 кг і комбіновану багаторежемну систему наведення. До складу останньої входить інерційна система з корекцією по супутниковому каналу, радіолінія передачі даних Link-16 (забезпечує можливість радіокерування) та трирежимна головка самонаведення, яка включає радар міліметрового діапазону, тепловізор і напівактивний лазерний канал.
В 2011 р. концерн "Боїнг" розпочав в ініціативному порядку (тобто, на свої власні кошти) проектування ракети GLSDB (Ground Lanched Small Diameter Bomb). Ідея була проста до примітивізму: використати керовану авіабомбу GBU-39 (першу з родини SDB) як бойову частину для снарядів РСЗВ MLRS i HIMARS. А на хіба? - запитаєте Ви. Відповідь очевидна: коли незрозуміло, про що йдеться - значить, йдеться про гроші. Завдяки масовому виробництву (ця КАБ крім США експортується до Ізраїлю, Австралії, Італії, Нідерландів і Данії) ціна GBU-39 у 2015 р. становила 57 тисяч неживих американських президентів, а ціна керованого снаряду GMLRS для вказаних РСЗВ сягала 600 тисяч! Додатковим чинником економії мало стати використання "секонд-хенду" - двигунів реактивних снарядів М26. Ці снаряди мають касетну БЧ і повинні бути знищені відповідно до підписаної у 2008 р. Конвенції - звісно, це стосується тих країн, які приєднались до Конвенції.
КАБ GBU-39 важить 113,5 кг, має бойову частину масою 17 кг та споряджена комбінованою (інерційною, супутниковою та напівактивною лазерною) системою наведення. Дальність її польоту сягає 110 км, а ракета М26 здатна додати до цього показника ще 32 км.
Концепція GLSDB не зацікавила міністерство оборони США, і проект на певний час опинився у стагнації. Реанімували його у серпні 2014 р., коли до проекту приєдналась шведська фірма СААБ. В лютому наступного рку на полігоні Відсель (на півночі Швеції) відбулись три випробувальні пуски, які підтвердили реальність концепції і високу точність влучання. У 2017 р. в США провели наступну серію пусків - тепер КАБ, запущена з наземної ПУ, продемонструвала здатність маневрування за складною траєкторією для виведення в заданий район і влучання в рухому морську ціль за допомогою лазерного наведення (відстань між ПУ і ціллю становила близько 100 км). На цьому етапі до проекту приєдналась Норвегія, яка збирається повернути в стрій власні РСЗВ MLRS і шукає для них високоточні боєприпаси (див. Артилерія Норвегії: сучасний стан). Восени 2019 р. почались випробування GLSDB на норвезькому полігоні Анньойя.
На перспективу планується спорядження снарядів GLSDB новими КАБ GBU-53/В. Ця бомба має значно потужнішу кумулятивну БЧ масою 43 кг і комбіновану багаторежемну систему наведення. До складу останньої входить інерційна система з корекцією по супутниковому каналу, радіолінія передачі даних Link-16 (забезпечує можливість радіокерування) та трирежимна головка самонаведення, яка включає радар міліметрового діапазону, тепловізор і напівактивний лазерний канал.
А ось - чудовий за задумом і виконанням рекламний ролик:
Коментарі
Дописати коментар