Протиповітряна оборона Норвегії: сучасний стан

З 80-х років минулого століття норвезька фірма "Конгсберг" є однією з провідних у галузі створення систем ППО малої та середньої дальності. Власне, вона є не розробником у повному сенсі, а інтегратором, вправно зводячи в комплекс засоби іноземного виробництва (головним чином, американського). "Розім'явшись" на тюнінгові ЗРК "Хоук" (NOAH - Norwegian Adapted Hawk), вона спільно з концерном "Рейтеон" створила дуже вдалий ЗРК NASAMS.

ЗРК, який використовує ракети AIM-120 AMRAAM і РЛС AN/TPQ-36A, досяг бойової готовності у 1998 р. У 2007 р. з'явився ЗРК NASAMS 2 з більш досконалим радаром AN/MPQ-64 і оптоелектронною станцією MSP-500. Ми вже згадували про цей комплекс у статті, присвяченій ППО Фінляндії (https://artillery-antitanks.blogspot.com/2018/08/blog-post_22.html). Крім ВПС Норвегії і сухопутних військ Фінляндії цей ЗРК використовується США (невелика кількість розгорнута довколо Вашингтону після терактів 11 вересня), Нідерландами, Іспанією, Чилі, замовлений Оманом, Литвою, Індонезією.

Основним засобом армійської ППО були ПЗРК RBS 70. Норвегія стала першим імпортером цих комплексів, які надійшли на озброєння у 1984 р. Загалом було придбано 320 цих ПЗРК.

Невелика частина RBS 70 була змонтована на шасі БТР М113 - такі установки позначались NM195.

Для цілевказання використовувались шведські РЛС "Жираф" (норвезьке позначення NO/MPQ-1) на шасі шведських же вантажівок "Сканія" або гусеничних транспортерів Bv 206.
Однак у 2004 р. ПЗРК RBS 70 зняли з озброєння сухопутних військ - вони залишились тільки у ВПС, в підрозділах прикриття авіабаз. Оскільки від зенітної артилерії норвежці відбмовились ще за десять років до того, то СВ залишились взагалі без засобів ППО.

Щоправда, зовсім без прикриття з повітря армійці не залишились - мотопіхотній бригаді "Північ" (єдиному боєготовому з'єднанню СВ Норвегії) оперативно підпорядкували батарею NASAMS зі складу ВПС (чотири вогневих взводи по 3 ПУ). Армійців не влаштовував тривалий час розгортання цього комплексу - 15 хвилин, однак за умов "пацифістських" бюджетів вибирати не доводилось. Ситуація змінилась лише після початку російської агресії проти України. У червні 2018 р. в складі артдивізіону бригади "Північ" відновили штатну батарею ППО.

Ось так виглядає прогнозована ОШС батареї ППО. Два вогневих взводи мають отримати ЗРК IRIS-T. Про цей комплекс ми теж вже згадували - у пості, присвяченому ППО Швеції (https://artillery-antitanks.blogspot.com/2018/08/blog-post_25.html) 

Спочатку норвежці збирадись монтувати цей ЗРК на базі M113F4 - черговій норвезькій модифікації відомого БТР (найдовший - сім котків - варіант М113).

Однак згодом вибір зробили на користь нового БТР PMMC G5 німецької фірми "Фленсбурген Фарцойгбау" - Норвегія стала стартовим замовником цих БТР.
Третій взвод отримає ЗРК NASAMS 3 - полегшений варіант комплексу на шасі "Хаммерів".
Планується завершити розготання цих засобів до кінця 2021 р.

Оновлення від 15.05.2023

Упродовж останнього часу з'явились деякі новини, пов'язані з розвитком норвезької системи ППО. Наприкінці листопада 2022 р. було оголошено про закупівлю польських ПЗРК "Піорун". Кількісні параметри угоди не розкриваються, тільки грошові - 350 мільйонів норвезьких крон (34,25 млн. доларів США). Постачання має розпочатись вже у 2023 р.

За кілька тижнів після "Піорунового" контракту, в грудні 2022 р. була укладена угода з "Рейнметалом" щодо модернізації оптико-електронних систем ЗРК NASAMS. Вартість її становить 150 млн. крон (14,7 млн. доларів). Модернізовані системи мають надійти в експлуатацію в першій половині 2025 р. А ще з 2021 р. фірмою "Конгсберг" реалізується 

програма модернізації радарів AN/TPQ-64, які входять до складу цих комплексів (вартість - 264 млн. крон). Варто нагадати, що за оприлюдненою в березні цього року інформацією Норвегія передала Україні два вогневі модулі NASAMS (загалом шість пускових установок і два пункти управління).

Важливе значення має укладена в листопаді 2022 р. угода з концерном "Локхід Мартін" про постачання нових радарів контролю повітряного простору AN/TPY-4. Угода передбачає продаж восьми таких РЛС (з опцією ще на три) в 2025-2030 рр. Субпідрядником виступає вже згадана норвезька фірма "Конгсберг", яка постачатиме деякі елементи РЛС, програмне забезпечення, а також здійснюватиме складання радарів.

Оновлення від 29.06.2023

Фірма «Конгсберг» презентувала перший зразок ЗРК малої дальності, створеного за контрактом від 2019 р. На шасі БТР PMMC G5 встановлені нерухомі (у вертикальній площині) похилі пускові установки для чотирьох ракет IRIS-T (дальність пуску 25 км) та РЛС XENTA-M виробництва данської фірми "Вейбель Сайєнтіфік". Як бачимо, конструкція бойової машини відрізняється від презентованої раніше на рендерах. Норвежці відмовились від вертикального пуску на користь похилого. Чому - офіційно не повідомлялось. Вочевидь, вони вирішили, що для ракет малої дальності похилий пуск є більш вигідною схемою порівняно з вертикальним, бо не змушує витрачати дорогоцінні частки секунди на доворот ракети в бік цілі. Крім того, така схема дозволяє використовувати інші типи ракет, не пристосовані для вертикального пуску, і завдяки цьому - розширити коло потенційних покупців. Наприклад, Нідерланди, збираються придбати цей норвезький ЗРК, але використовувати з нього ракети АІМ-9Х "Сайдвіндер". Норвезька ж армія сподівається отримати перші нові комплекси у 2024 р.

А от цікаво - нам замість "Оси" цей ЗРК підійшов би? ;)

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9