Ještěrka: історія чехословацької зенітки
Одним
із найсимпатичніших (на мій погляд) зразків військової техніки колишньої
Чехословаччини є ЗСУ Praga PLDvK VZ.53/59, більш відома також під неофіційною
назвою «Ještěrka»
(«Ящірка»). Давно збирався про неї написати. Нарешті, надряпав вступну частину
– про історію створення зенітки. Бо її застосування і модернізації, особливо в
країнах колишньої Югославії, цілком заслуговують на окрему розповідь.
Зенітка
для окупанта
На
основі напрацювань фірми Krieghoff Waffenfabrik, яка в роки Другої світової війни
проєктувала 20–30-мм авіаційні гармати, конструктори Waffenwerke Brünn
(так за часів окупації називалася чеська Zbrojovka Brno) на замовлення крігсмаріне
створили спарену 30-мм зенітну установку 3 cm MK 303 (Br) (також відому як 3 cm Flakzwilling MK 303
(Br)).
Основною причиною створення та
прийняття на озброєння в другій половині 1944 року цієї зенітки було прагнення
німецького флотського командування отримати для кораблів малого водотоннажності
та підводних човнів значно легші артилерійські установки, які за
скорострільністю щонайменше удвічі перевершували б 37-мм автоматичні гармати 3,7 cm Flak M42,
зберігаючи при цьому таку саму ефективну дальність стрільби. Наявні 30-мм
зенітні установки зі стрічковим живленням, створені на базі гармати MK 103 (про які я
нещодавно розповідав), погано витримували вплив морської води,
потребували ретельного догляду й були недостатньо надійними під час
експлуатації на палубі.
Прототипом для 3 cm MK 303 (Br)
стала експериментальна авіаційна гармата MG 301, автоматика якої поєднувала
короткий відкат ствола, під час якого відбувалося відмикання затвора, із
газовідвідною системою, що забезпечувала перезаряджання зброї. Чеські фахівці
внесли істотні зміни до конструкції артилерійської частини. Практичний темп
стрільби зенітної установки вирішили підвищити завдяки застосуванню спарених
30-мм автоматичних гармат.
Для стрільби з 3 cm MK 303 (Br)
використовувалися потужні 30-мм постріли з довжиною гільзи 210 мм.
Снаряд масою 330
г розганявся до початкової швидкості понад 1000 м/с.
Темп стрільби досягав 500 постр./хв.
Для
підвищення надійності відмовилися від стрічкового живлення, застосувавши
коробчасті магазини місткістю 10 або 15 набоїв.
За сумарного темпу стрільби 1000 постр./хв бойова швидкострільність досягала 150 постр./хв.
Довжина гармати разом із дульним
гальмом становила 3145 мм за довжини ствола 2200 мм, а важила вона 185 кг.
Загальна маса зенітної установки становила приблизно 1600 кг.
Забезпечувався круговий обстріл, кути вертикального наведення становили від –10° до +85°.
З
метою збереження ресурсу ствола та зменшення ударних навантажень на автоматику
було знижено масу порохового заряду, унаслідок чого початкова швидкість снаряда
становила 910
м/с. Ефективна дальність стрільби по літаках досягала 2500 м.
До кінця 1944 року
на заводі в Брно
було виготовлено 32 установки 3 cm Flakzwilling MK 303
(Br), а протягом перших чотирьох місяців 1945 року
– ще 190.
Ці установки, створені для озброєння бойових кораблів, на палубах монтувалися в
дуже обмеженій кількості й переважно використовувалися стаціонарно в наземній
ППО.
Причіпна зенітка
На базі спареної установки 3 cm Flakzwilling MK 303 (Br) на початку 1950-х років інженери Zbrojovka Brno спроєктували буксировану 30-мм двоствольну зенітну установку ZK 453, яку було взято на озброєння під позначенням PLDvK vz. 53 (М 53).
Сумарний темп стрільби з двох
стволів досягав 1000 постр./хв. Однак через
живлення зенітної установки з жорстких касет місткістю 10
снарядів реальна бойова швидкострільність не перевищувала 100 постр./хв.
До боєкомплекту входили бронебійно-запалювальні трасуючі
та осколково-фугасно-запалювальні
снаряди. Бронебійно-запалювальний трасуючий снаряд масою 540 г із
початковою швидкістю 1000 м/с на дальності 500 м пробивав по нормалі 55-мм сталеву
броню. Осколково-фугасно-запалювальний снаряд важив 450 г.
Дальність стрільби по повітряних цілях становила до 3000 м.
Артилерійська частина установки
монтувалася на чотириколісному лафеті. На вогневій позиції установка виважувалася
на домкратах. Маса в похідному положенні становила 2100 кг, у
бойовому — 1750
кг. Обслуга складалася з п’яти осіб.
Причіпні зенітні установки vz. 53 зводилися в батареї по шість гармат, але за потреби могли застосовуватися й окремо. Основним недоліком ZK 453, як і радянської ЗУ-23-2, була обмеженість її можливостей в умовах поганої видимості та вночі. Установка не була інтегрована з радіолокаційною системою керування вогнем, а батарея не мала станції централізованого наведення.
Порівнюючи ZK 453 із радянською 23-мм ЗУ-23-2, можна зазначити, що чехословацька установка була
важчою й мала нижчу бойову швидкострільність, проте зона ефективного обстрілу
була приблизно на 25 % більшою, а її снаряд мав значно потужнішу уражальну
дію. 30-мм установки ZK 453 постачалися до Югославії, Куби, Гвінеї та В'єтнаму. В чехословацькій армії ці зенітки відправили на склади на початку 1970-х років.
Самохідний варіант
ZK 453 відзначалися низькою
мобільністю та порівняно невисокою бойовою швидкострільністю, що не дозволяло
ефективно використовувати їх для протиповітряного прикриття транспортних колон
і мотострілецьких підрозділів. З метою усунення цих недоліків у 1959 році
на озброєння взяли самохідну зенітну установка Praga PLDvK vz. 53/59 (М 53/59), яка в армії отримала неофіційну назву «Ještěrka»
(«Ящірка»). Колісна ЗСУ масою 10 300 кг мала добру прохідність і
могла розвивати швидкість до 65 км/год. Запас ходу шосе становив 500 км.
Екіпаж складався з п’яти осіб.
Базою для самохідної зенітної установки стала тривісна
повнопривідна вантажівка Praga V3S. При цьому ЗСУ отримала нову броньовану кабіну. Бронювання забезпечувало
захист екіпажу від куль стрілецької зброї гвинтівкового калібру та легких
уламків.
Порівняно з варіантом ZK 453,
артилерійську частину самохідної установки було модернізовано. Для підвищення
бойової швидкострільності 30-мм зенітні гармати почали використовувати
коробчасті магазини місткістю 50
пострілів кожен. Один споряджений магазин важив 84,5 кг, тому його заміна вимагала значних фізичних зусиль від
двох заряджальників. Швидкість наведення 30-мм зенітної установки підвищили
завдяки впровадженню електричних приводів; ручне наведення використовувалося як
резервне. Установка забезпечувала круговий обстріл у горизонтальній площині, а
кути вертикального наведення становили від –10° до +85°. За крайньої потреби була можлива стрільба на ходу.
Бойова швидкострільність становила 120–150
постр./хв, а загальний боєкомплект налічував 400 пострілів у восьми магазинах.
Артилерійська частина могла встановлюватися безпосередньо на ґрунт за
допомогою спеціальних напрямних, тросів і лебідки, що дозволяло використовувати
її стаціонарно на підготовлених позиціях. Це розширювало тактичні можливості
установки та сприяло кращому маскуванню зенітної батареї під час оборонних дій.
Завдяки простоті конструкції, надійності, а також добрим експлуатаційним і
бойовим характеристикам ЗСУ PLDvK vz. 53/59 користувалася великою популярністю у військах. До середини 1970-х років
чехословацькі ЗСУ вважалися сучасним засобом протиповітряної оборони й активно
експортувалися під позначенням M 53/59.
Їх закупили Єгипет, Ірак, Лівія, Куба,
Югославія та Заїр. У
Чехії останні ЗСУ PLDvK vz. 53/59 були зняті з озброєння у 2003 році.
У Словаччині донедавна на зберіганні перебувало близько 40 таких машин. Ці колісні ЗСУ також залишаються на озброєнні Боснії і Герцеговини та Сербії.
Колісні ЗСУ PLDvK vz. 53/59 добре підходили для супроводу транспортних колон і забезпечення
протиповітряного прикриття об'єктів у тилових районах, але не могли діяти в
одному бойовому порядку з танками. Замінити її мала нова ЗСУ STROP, перший варіант якої (власне, демонстратор
технології) використовував артилерійську частину від PLDvK vz. 53/59. Але про це я вже колись розповідав.
Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9
Приватбанк: 5168 7456 7352 6783
Коментарі
Дописати коментар