Артилерія Італії: сучасний стан

 

На початок - трохи загальної інформації. Сухопутні війська Італії внаслідок проведеної цього року реорганізації повністю перейшли на бригадну структуру. Три штаби дивізій збережені, але в мирний час жодні частини їм не підпорядковуються. Загалом сухопутні війська налічують 11 загальновійськових бригад, підпорядкованих чотирьом командуванням.

Командування "Північ": 132-га панцирна бригада "Арієте", кавалерійська бригада "Поццуоло дель Фріулі" і парашутна "Фольгоре".

Командування "Південь": механізовані бригади "Гранатьєрі ді Сарденья", "Аоста", "Пінероло", "Сассарі" і бригада берсальєрів "Гарібальді".

Командування альпійських військ: альпійські бригади "Таурінензе" і "Юлія".

Командування армійської авіації: аеромобільна бригада "Фріулі".

Крім того, нас цікавитиме Артилерійське командування, підпорядковане Командуванню підтримки.

Тепер про організацію артилерійських частин. Основна одиниця - артилерійський полк. За єдиним винятком полки мають лише один дивізіон (групу за італійською термінологією). Типова структура італійського арполка киглядає так:

- управління полку;

- батарея управління і забезпечення (взводи управління, медичний, транспортний, квартирмейстерський);

- артилерійська група (три артбатареї, в кожній - група управління і три вогневих взводи; батарея управління зі взводами управління вогнем, зв'язку і топографічним);

- батарея артилерійської розвідки (взводи РЛС ARTHUR, взвод БПЛА RQ-11B і взвод артилерійських спостерігачів).

Значна частина артилерійських систем, які знаходились на озброєнні за часів холодної війни, списана. Це 203,2-мм САУ М110А2 і 155-мм М109, ракетні комплекси "Ленс". Списані навіть 105-мм гірські гаубиці М56 - що виглядає дивно з огляду на наявність спеціяльних альпійських бригад. 

Єдиним реліктом холодної війни лишаються 155-мм причіпні (саморушійні) гаубиці FH70. Сухопутні війська Італії в 70-х - на початку 80-х рр. минулого століття отримали 164 таких артсистеми. Частина з них виведена з бойового складу (деякі передані Україні), а в строю лишається 90 гаубиць у п'яти полках:

- Кінний польовий артполк кавалерійської бригади "Поццуоло дель Фріулі". Полкові підрозділи і 1-ша група дислоковані у Верчеллі (П'ємонт). В Мілані знаходиться 2-га група - церемоніальний підрозділ з 75-мм гарматами 75/27 mod. 12 на кінній тязі;

- 1-й польовий артилерійський полк (гірський) альпійської бригади "Таурінензе" (Фоссано, П'ємонт);

- 3-й польовий артилерійський полк (гірський) альпійської бригади "Юлія" (Реманцакко, Фріулі-Венеція-Джулія);

- 21-й польовий артилерійський полк "Трієсте" механізованої бригади "Пінероло" (Фоджія, Апулія);

- 24-й польовий артилерійський полк "Пелорітані" механізованої бригади "Аоста" (Мессіна, Сицилія).

Друга за чисельністю артсистема - 155-мм САУ PzH 2000. У 2004-2008 рр. сухопутні війська отримали 68 таких артсистем, виготовлених за німецькою ліцензією фірмою "ОТО Мелара". Зараз в трьох полках налічується 54 "панцергаубиці", решта використовується як навчальні. PzH 2000 озброєні два бригадних артполки і один центрального підпорядкування:

- 8-й польовий артилерійський полк "Пасубіо" бригади берсальєрів "Гарібальді" (Персано, Кампанія);

- 52-й артилерійський полк "Торіно" Артилерійського командування (Персано, Кампанія);

- 132-й польовий артилерійський полк "Арієте" однойменної панцирної бригади (Маньяго, Фріулі-Венеція-Джулія).

До складу Артилерійського командування входить ще 5-й польовий артилерійський полк "Суперга", дислокований в Портогруаро (Венето). Він озброєний РСЗВ MLRS. З 1988 р. сухопутні війська Італії отримали 22 ПУ М270, а у 2012 р. 21 з них модернізували до стандарту GMLRS. Організація цього полку ідентична полкам ствольної артилерії, але в кожній вогневій батареї є ще відділення охорони з бронеавтомобілями "Лінче".

Артилерійське командування включає також навчальну групу, дислоковану в Браччіано поблизу Риму (там же знаходиться штаб командування). Нарешті, до його складу входить і 7-й полк радіаційної, хімічної та біологічної розвідки (хоча яке відношення він має до артилерії - для мене загадка).

Дві механізовані бригади - дислокована в Римі "Гранатьєрі ді Сарденья" і "Сассарі", яка розташована на Сардинії - артилерійських полків не мають, так само, як і аеромобільна бригада "Фріулі". В парашутній бригаді "Фольгоре" є 185-й парашутний артилерійський полк "Фольгоре" (Браччіано). Донедавна він використовував 105-мм гаубиці М56, але зараз в його артилерійській групі лишилось тільки дві батареї 120-мм мінометів. Такі ж міномети, а також 81-мм і 60-мм використовуються в піхотних частинах.

Армія Італії має на озброєнні французькі 120-мм міномети "Томсон" MO-120-RT-F1 (139 екземплярів, постачались з 1998 р.), іспанські 81-мм фірми "Експал" (271; постачались з 2011 р.) і австрійські 60-мм "Хіртенбергер" М6C-210 (320 у 2002-2003 рр.).

Назагал структура італійської артилерії доволі збалансована, але водночас в ній виразно бракує сучасних самохідних мінометів. Крім того, назріло питання заміни гаубиць FH70. Однак жодної інформації щодо пошуку шляхів вирішення цих питань наразі не оприлюднено.

Оновлення від 10.01.2025

Італія замовила 21 РСЗВ M142 HIMARS. Ймовірно, будуть GMLRS заміняти.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9 

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818