Артилерія Норвегії: сучасний стан

На час закінчення Першої холодної війни польова артилерія Норвегії була представлена, головним чином, ствольними системами калібру 155 мм: самохідними М109 і буксируваними М114. Перші були придбані 1969-71 рр. у кількості 126 екземлярів з виробничої лінії в Німеччині (модифікація M109G).

В другій половині 1980-х років вони пройшли модернізацію до рівня M109A3GN (з 39-каліберним стволом замість 23-каліберного); тоді ж 46 гавбиць М114 модернізували до рівня М114/39. Крім того, на озброєнні були 105-мм гаубиці М101 і 106,7-мм самохідні міномети М106А1. Однак закінчення Першої холодної війни, укладення Договору про обмеження звичайних озброєнь у Європі (з його додатковими фланговими обмеженнями) і послідовне скорочення військових витрат призвели до сумних для арти результатів: під ніж поступово пішло все вищезазначене, крім 56 M109A3GN і кількох М101 (останні зберегли для використання з церемоніальною метою - як салютні гармати).

Натомість норвезьким артилеристам в 1998 р. купили жменьку нових "іграшок" - дюжину РСЗВ MLRS.

Та тішились артилеристи недовго - на долі цих систем позначився пацифізм норвезьких властей: після приєднання країни до угоди про заборону касетних боєприпасів, РСЗВ MLRS зняли з озброєння і законсервували у підземному сховищі в Бйорвіку.

У 2013 р. уряд оголосив плани утилізації MLRS, та російська агресія проти України змусила переглянути ці плани. Наразі терміни зберігання РСЗВ продовжені до 2020 р. і планується їхнє повернення у стрій та закупівля нових керованих ракет М31 GMLRS. Та це буде (якщо взагалі відбудеться) ще не скоро. Що ж зараз має норвезька артилерія? Ви будете сміятись - але ОДИН артдивізіон - Artilleribataljonen. Просто - без номера. Входить він до мотопіхотної бригади "Північ" (єдиної бригади в армії Норвегії) і дислокується в Сетермуені, на півночі країни. Власне, там розміщені тільки штаб батальйону і дві батареї - "Нільс" і "Ольга". Третя батарея - "Пірайя" - дислокується на півдні, в містечку Рена, разом з батальйоном "Телемарк". Так само, як і цей батальйон, батарея "Пірайя" комплектується контрактниками, а в решті служать призовники.

Дивізіон має 12 САУ M109A3GNМ, які пройшли новий тур модернізації у 2007 р. (отримали нові навігаційні системи та інші гаджети). Власне, тоді модернізували 16 САУ, але ще дві потрапили до Школи озброєння в Рені, а дві пішли на склад. Там само на складі знаходяться наразі й 40 самохідок M109A3GN.

До речі, помітили на боці САУ, що на фото, сузір'я Велика Ведмедиця? Це емблема батареї "Ольга". Кожна з її гавбиць носить ім'я однієї з зірок цього сузір'я.


Для заміни М109 норвежці спочатку збирались купити вживані голландські PzH 2000 (але не сторгувались), згодом - колісні САУ "Арчер" шведського виробництва, та через проблеми з доопрацюванням цих систем у 2013 р. відмовились від цієї ідеї. У 2015 р. був оголошений тендер на закупівлю 24-х САУ калібру 155 мм (довжина ствола 52 калібри). На нього зголосились чотири учасники: німецька PzH 2000, французька "Цезар", південнокорейська К9 "Тандер" і швейцарська М109 KRAIT (глибока модернізація ветерана М109). У січні 2016 р. усі чотири конкурсанти пройшли випробування в Норвегії, а в серпні "фіналістами" визнали південнокорейську і швейцарську САУ. Зрештою, вибір зробили на користь першої з них. Наприкінці 2017 р. (після 11 років "серіалу" з вибору нової САУ) була підписана угода про постачання 24 САУ К9

18 "Тандерів" надійде в артилерійський дивізіон, а ще шість - в Школу озброєння. Поставки мають відбутись упродовж 2019-21 рр.

Разом з К9 замовили і виконані на тому ж шасі ТЗМ К10 (ніби, шість штук). Передбачений і опціон на 24 додаткові САУ.
Враховуючи те, що К9 куплені ще Фінляндією й Естонією (правда, обидві ці країни придбали вживані гавбиці, а Норвегія - нові), то південнокорейська САУ стає мало не стандартом для Північної Європи.

А міномети? - запитаєте ви. Та, пусте, не варте уваги - після списання М106А1 на озброєнні норвезької армії лишились тільки 81-мм міномети.

UPD від 20.09.2019
Майже рік тому зробив матеріал про норвезькі самохідні міномети - Сучасний самохідний міномет: норвезький підхід. А зараз з'явились фото ще одного норвезького самохідного міномета - для спецназу.

Шасі Сьюпакет Ікстенда Мк2. Споряджена маса до 12 тонн, 6,7-літровий Каммінз. 7.62-мм кулемет в командира, 12,7-мм (або 40-мм автоматичний гранатомет) на турелі. І вишенька на тортикові - 81-мм мінометний модуль MWS81. по вісім димових гранатометів на передньому і задньому бамперах. Плюс найсучасніші засоби зв'язку й обміну даними з індивідуальними дисплеями для кожного члена екіпажу. Для рейдів по донбаському степу - те, що треба!
А буквально учора - 19 вересня - відбулась церемонія викотки першої норвезької САУ К9 і ТЗМ К10

 Також стало відомо, що САУ отримула назву "Відар".