Artillery and Antitanks

Одним з найбільш відомих продуктів чехословацького оборонпрому була САУ "Дана" - 152-мм артсистема на колісному шассі, розтиражована у 1977-89 рр. у 672 екземплярах. Її конструкція еволюціонувала у несерійну САУ "Ондава" того ж калібру, а пізніше - у "Зузану". Остання була створена вже у незалежній Словаччині фірмою "Конструкта Дефенс" і відповідала НАТОвським стандартам (калібр 155 мм, довжина ствола 45 калібрів, об'єм зарядної камери 23 л).  Виготовили 28 таких артсистем - 16 для армії Словаччини і 12 для Кіпру. Зараз армія Словаччини замовила САУ "Зузана 2" з 52-каліберними стволами (детальніше про словацьку артилерію -  тут ). Усі похідні "Дани" є досить важкими артсистемами з броньованими баштами. Однак останнім часом на ринку озброєнь зростає попит на легші САУ класу TMG (Truck Mounted Gun), які не поступаються класичним самохідкам за вогневою потужністю, але є аеротранспортабельними. Йдучи назустріч цим вимогам, ...

На зорі авіації, коли ще не існувало спеціальних авіаційних бомб, пілоти охоче скидали на ворога все, що було під рукою - у тому числі й "тюнінговані" артилерійські снаряди. Прошла сотня років, і процес набув зворотнього характеру: тепер робляться спроби використовувати авіабомби як бойові частини снарядів реактивної артилерії. В 2011 р. концерн "Боїнг" розпочав в ініціативному порядку (тобто, на свої власні кошти) проектування ракети GLSDB (Ground Lanched Small Diameter Bomb). Ідея була проста до примітивізму: використати керовану авіабомбу GBU-39 (першу з родини SDB) як бойову частину для снарядів РСЗВ MLRS i HIMARS. А на хіба? - запитаєте Ви. Відповідь очевидна: коли незрозуміло, про що йдеться - значить, йдеться про гроші. Завдяки масовому виробництву (ця КАБ крім США експортується до Ізраїлю, Австралії,  Італії, Нідерландів і Данії) ціна GBU-39 у 2015 р. становила 57 тисяч неживих американських президентів, а ціна керованого снаряду GMLRS для вказаних РСЗВ с...

Мода на колісні САУ знаходить нових прихильників. В мережі з'явились фото прототипів (судячи з номерів - щонайменще, двох) нової японської самохідної установки. Застосована на ній артсистема (155/52) аналогічна тій, яка викорисстовується на гусеничній САУ "тип 99" А от шасі - несподівано - не японське, а німецьке, MAN. Ймовірно, нова САУ замінятиме буксирувані гаубиці FH70. А про нашу "Богдану" нічого не чути... Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

Після Другої світової війни Чехословаччина досить масово використовувала різноманітні взірці озброєння німецького походження. Одним з них була 15-см важка польова гаубиця sFH 18. У 1947-48 рр. фірма "Шкода" на замовлення чехословацької армії "тюнінгувала" цю гаубицю під снаряди радянської гаубиці-гармати МЛ-20. Система отримала фірмове позначення К8 і армійське vz. 18/47. Ствол гаубиці розсведлювався з 149,1 до 152,4 мм. Оскільки заряди МЛ-20 були потужніші, ніж німецького оригіналу, ствол вкоротили на 300 мм (з 4440 до 4140 мм - з 29,5 до 27 калібрів) і спорядили дульним гальмом. Початкова швидкість снаряду зросла з 520 до 580 м/с, а максимальна дальність стрільби - з 13325 до 15200 м. В бойовому положенні гаубиця важила 5588 кг, в похідному - 6500 кг, тобто була трохи важчою від sFH 18. Перестволені гаубиці надійшли на озброєння артполків танкових і мотострілецьких дивізій. У 1967 р. вони пройшли капітальний ремонт. Наприкінці 70-х рр. почалась замі...

Перша і друга частини огляду -  тут  і  тут Швеція продовжує посилювати свою протиповітряну оборону, реагуючи на російську загрозу. 1 липня 2019 р. збройні сили оголосили про розгортання на о. Готланд ЗРК RBS-23 BAMSE (Luftvärnssystem 23). Цей ЗРК розроблявся фірмою "Бофорс" ще з кінця 1980-х рр.  РЛС і командний пункт для нього проектувала фірма "Ерікссон" (зараз обидві вказані фірми входять до концерну "Сааб"). У 1993 р. міністерство оборони Швеції замовило повномасштабну розробку комплексу, а у 1999-му - замовило три батареї Luftvärnssystem 23 з терміном поставки 2003 р.  Замовлення виконали, але через скорочення оборонного бюджету усі три батареї одразу ж законсервували. Одна з них періодично використовувалась для демонстрації потенційним зарубіжним покупцям. З 2008 р. шведи почали підготовку резервістів для ЗРК Luftvärnssystem 23, але лише зараз ввели в стрій одну батарею. ЗРК RBS-23 складається з трьох шестизарядних буксируваних автономних п...

Від моменту публікації  огляду стану ППО Швеції  минуло майже 10 місяців, і за цей час відбулись суттєві зміни. По-перше, 61-й дивізіон 6-го полку ППО готується для переозброєння на ЗРК "Петріот", тому усі інші вогневі засоби з його складу виведені.Для нього фірма SAAB з 2014 р. створює дивізіонний командний пункт LvC (планувалось купити аналогічну систему в норвезької фірми "Конгсберг", але після того як  норвежці киданули шведів з "Арчерами" , шведи вирішили відмовитись від закупівлі). По-друге, є проблеми з фінансуванням розробки ЗРК Rbs 98 - ймовірно, його випробування почнуться лише у 2020 р. По-третє, уся військова ППО зараз зосереджена в 62-му дивізіоні, у якому сформовано три батареї: по одній для двох мехбригад і 18-ї бойової групи. Остання розгорнута на о. Готланд і має менший склад порівняно з бригадою, тож не виключено, що і її зенітна батарея менша.  Основним озброєнням батарей лишаються ПЗРК Rbs 70. Їхнє транспортування забезпечується Б...

З часів Першої світової війни і аж до Другої одним з ключових питань механізації тяги артилерії була застаріла конструкція лафетів багатьох артсистем, які були придатні лише для кінної тяги з її невеликою швидкістю руху. Одним зі способів розв'язання цієї проблеми стало перевезення гармат у кузовах тягачів. Після Другої світової війни гострота проблеми знизилась - тогочасні артсистеми вже мали підресорений колісний хід з пневматиками, оптимізований для мехтяги. Однак у 1961 р. на озброєння бундесверу прийняли цікаву машину - транспортер  FAUN Geräteträger 8-15. Цей двовісний повнопривідний автомобіль призначався для транспортування американської 105-мм гаубиці М101 , прийнятої на озброєння бундесверу під позначенням FH 105(L).  На відміну від транспортерів міжвоєнного періоду, артсистема не закочувалась в кузов по трапах, а вантажилась спеціальним портальним краном. Перевагами такого рішення були: - відсутність обмеження швидкості буксирування; - відсутність обмеже...