Artillery and Antitanks

Після Другої світової війни Чехословаччина досить масово використовувала різноманітні взірці озброєння німецького походження. Одним з них була 15-см важка польова гаубиця sFH 18. У 1947-48 рр. фірма "Шкода" на замовлення чехословацької армії "тюнінгувала" цю гаубицю під снаряди радянської гаубиці-гармати МЛ-20. Система отримала фірмове позначення К8 і армійське vz. 18/47. Ствол гаубиці розсведлювався з 149,1 до 152,4 мм. Оскільки заряди МЛ-20 були потужніші, ніж німецького оригіналу, ствол вкоротили на 300 мм (з 4440 до 4140 мм - з 29,5 до 27 калібрів) і спорядили дульним гальмом. Початкова швидкість снаряду зросла з 520 до 580 м/с, а максимальна дальність стрільби - з 13325 до 15200 м. В бойовому положенні гаубиця важила 5588 кг, в похідному - 6500 кг, тобто була трохи важчою від sFH 18. Перестволені гаубиці надійшли на озброєння артполків танкових і мотострілецьких дивізій. У 1967 р. вони пройшли капітальний ремонт. Наприкінці 70-х рр. почалась замі...

Перша і друга частини огляду -  тут  і  тут Швеція продовжує посилювати свою протиповітряну оборону, реагуючи на російську загрозу. 1 липня 2019 р. збройні сили оголосили про розгортання на о. Готланд ЗРК RBS-23 BAMSE (Luftvärnssystem 23). Цей ЗРК розроблявся фірмою "Бофорс" ще з кінця 1980-х рр.  РЛС і командний пункт для нього проектувала фірма "Ерікссон" (зараз обидві вказані фірми входять до концерну "Сааб"). У 1993 р. міністерство оборони Швеції замовило повномасштабну розробку комплексу, а у 1999-му - замовило три батареї Luftvärnssystem 23 з терміном поставки 2003 р.  Замовлення виконали, але через скорочення оборонного бюджету усі три батареї одразу ж законсервували. Одна з них періодично використовувалась для демонстрації потенційним зарубіжним покупцям. З 2008 р. шведи почали підготовку резервістів для ЗРК Luftvärnssystem 23, але лише зараз ввели в стрій одну батарею. ЗРК RBS-23 складається з трьох шестизарядних буксируваних автономних п...

Від моменту публікації  огляду стану ППО Швеції  минуло майже 10 місяців, і за цей час відбулись суттєві зміни. По-перше, 61-й дивізіон 6-го полку ППО готується для переозброєння на ЗРК "Петріот", тому усі інші вогневі засоби з його складу виведені.Для нього фірма SAAB з 2014 р. створює дивізіонний командний пункт LvC (планувалось купити аналогічну систему в норвезької фірми "Конгсберг", але після того як  норвежці киданули шведів з "Арчерами" , шведи вирішили відмовитись від закупівлі). По-друге, є проблеми з фінансуванням розробки ЗРК Rbs 98 - ймовірно, його випробування почнуться лише у 2020 р. По-третє, уся військова ППО зараз зосереджена в 62-му дивізіоні, у якому сформовано три батареї: по одній для двох мехбригад і 18-ї бойової групи. Остання розгорнута на о. Готланд і має менший склад порівняно з бригадою, тож не виключено, що і її зенітна батарея менша.  Основним озброєнням батарей лишаються ПЗРК Rbs 70. Їхнє транспортування забезпечується Б...

З часів Першої світової війни і аж до Другої одним з ключових питань механізації тяги артилерії була застаріла конструкція лафетів багатьох артсистем, які були придатні лише для кінної тяги з її невеликою швидкістю руху. Одним зі способів розв'язання цієї проблеми стало перевезення гармат у кузовах тягачів. Після Другої світової війни гострота проблеми знизилась - тогочасні артсистеми вже мали підресорений колісний хід з пневматиками, оптимізований для мехтяги. Однак у 1961 р. на озброєння бундесверу прийняли цікаву машину - транспортер  FAUN Geräteträger 8-15. Цей двовісний повнопривідний автомобіль призначався для транспортування американської 105-мм гаубиці М101 , прийнятої на озброєння бундесверу під позначенням FH 105(L).  На відміну від транспортерів міжвоєнного періоду, артсистема не закочувалась в кузов по трапах, а вантажилась спеціальним портальним краном. Перевагами такого рішення були: - відсутність обмеження швидкості буксирування; - відсутність обмеже...

Стаття з травневого числа польського часопису Wojsko i Technika Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

Очевидно, перебуваючи під враженням успішної роботи Шепетівського ремзаводу (тут має бути смайлик), армія США почала програму поверенення в стрій реактивних систем залпового вогню MLRS. Концерн "Локхід-Мартін" 22 квітня цього року отримав замовлення вартістю 362 млн. доларів на модернізацію 160 пускових установок М270А0 до стандарту М270А2. Ці ПУ зараз знаходяться на зберіганні в арсеналі "Ред Рівер". Уся програма має завершитись до 30 листопада 2022 р. Зараз на озброєнні армії США знаходиться 225 ПУ М270А1, здатних вести вогонь як некерованими ракетами, так і керованими GMLRS і ATACMS. Пускові установки М270А0 можуть стріляти тільки некерованими ракетами, але ці боєприпаси найближчим часом планується зняти з озброєння. Тому основним завданням модернізації до стандарту М270А2 є пристосування їх до пуску ракет GMLRS. Це вимагає апгрейду системи управління вогнем - М270А2 зможуть працювати з системою CFCS (Common Fire Control System). Крім того, буде посилений б...

Як я вже писав ( https://artillery-antitanks.blogspot.com/2018/08/blog-post.html ), Польща зараз використовує САУ "Дана" в трьох дивізійних артполках. В перспективі планується замінити їх САУ "Криль", але це - справа неблизька. Тож щоб "підтягнути" параметри "Дани" до сучасних вимог поляки збираються модернізувати ці самохідки. Треба сказати, що польські "Дани" вже пройшли обмежене доопрацювання - на них встановлені термінали АСУ "Топаз", радіостанції RRC9500 і навігаційні системи "Талін 5000". Новий варіант, створений чеською фірмою "Екскалібур" спільно з кількома польськими підприємствами, отримав позначення "Дана М1PL". До речі, на фото не він - це САУ "Дана М2", призначена для армії Чехії. Але польський варіант подібний - він, зокрема, отримае нову кабіну з кращим оглядом (площа засклення становить 12 тис. кв. см, а у базової "Дани" - лише 3 тис. кв. см). Що ще плануєть...