Artillery and Antitanks

ЗСУ М19 десь в Кореї   Під час Другої світової війни в американській армії широко застосовувалися ЗСУ на шасі напівгусеничних бронетранспортерів: М13 і М14 зі спареними 12,7-мм кулеметами, М16 і М17 з і зчетвереними установками таких же кулеметів, а також М15 і М15А1 з комбінованим озброєнням (37-мм гармата та два 12,7-мм кулемети). Проте військовим потрібна була повністю гусенична ЗСУ, яка за прохідністю не поступалася б танкам.   Перші спроби американців створити зенітну самохідну установку на танковому шасі були схожі на відверту імпровізацію. Спочатку на легкий танк М3, позбавлений башти, поставили 12,7-мм зчетверену кулеметну установки. Потім, зрозумівши, що екіпажу машини в бою буде некомфортно, додали невеликий броньовий щит. Потім спробували схрестити шасі М5А1 та флотську установку М k 17 зі спаркою 12,7-мм кулеметів. Усі ці машини так і залишились прототипами.   Машина з «Бофорсами»   Ще у травні 1942 року командування армії США схвалило ін...

Бійці 92-го дивізіону і їхня бойова машина в перерві між боями   155-мм самохідна гаубиця М41, як і інші представники «Легкої бойової команди», що базувалися на шасі танка М24 , не встигла взяти участь у Другій світовій війні, але досить активно воювала у Кореї. Хоча масовою ця машина так і не стала, а кар'єра її виявилася короткою, «Горила» заслуговує на докладніший розгляд. Чому «Горила»? Так її прозвали американські військові – за аналогією з важчою і більшою 155-мм самохідною гарматою М12, прозваною «Кінг-Конгом».   В серпні 1941 року Комітет озброєнь армії США схвалив розробку самохідної гармати на шасі легкого танка М3 чи Т7. Процес доопрацювання вимог до нової САУ зайняв понад рік. Зрештою, у вересні 1941 року фірма «Кадилак» отримала контракт виготовлення двох прототипів САУ Т16, озброєних 114-мм (4,5-дюймовой) гарматою М1. Як базу для самохідки вибрали серйозно перероблене шасі легкого танка М5. Довжину збільшили на 305 мм, додавши ще по парі опорних котків з кожн...

САУ М37 та її екіпаж з "чорного" 58-го артдивізіону   У 1942 році на озброєння армії США надійшла 105-мм самохідна гаубиця М7 на базі середнього танка М3. Ця САУ виявилась дуже вдалою, але мала й низку недоліків, насамперед, надмірну масу – 23 тонни. Враховуючи відгуки фахівців, того ж року армія США ініціювала розробку серії самохідних установок на легшому шасі. Перша з цих машин була взята на озброєння в січні 1945 року під назвою 105 mm Howitzer Motor Carriage M 37.   Починаючи розробку полегшеної САУ, американці розуміли, що для монтажу 105-мм гаубиці цілком годиться і шасі легкого танка – наприклад, німецька Wespe , побудована на базі Pz . Kpfw . II , важила вдвічі менше від М7. Треба сказати, що американські інженери вже мали досвід створення легкої 105-мм самохідки на шасі напівгусеничного бронетранспортера М3. У результаті вийшла САУ Т19 масою всього 8,65 т, але вона розглядалася лише як проміжне рішення. Справа в тому, що Т19 виявилася далеко не ідеальною: г...