Artillery and Antitanks

  Попередницею сучасного експортного хіта – самохідної гаубиціК9 – була САУ К55, створена на основі американської ліцензії. Взяття її на озброєння стало складовою частиною заходів з модернізації армії Республіки Корея, започаткованої ще наприкінці 1960-х років закупівлею в США 203,2-мм самохідних гаубиць М110 (99 екземплярів) і 175-мм гармат М107 (24). Наприкінці 1970-х років південнокорейські фахівці приступили до вибору взірця для нової 155-мм САУ, призначеної для танкових і механізованих з’єднань, які в цей час інтенсивно розбудовувались. Європейські пропозиції забракували: французька AuF 1 була надто складною і дорогою, а SP 70 (спільна розробка ФРН, Великої Британії та Італії) ще перебувала на ранньому етапі розвитку (до серійного виробництва цю САУ, зрештою, так і не довели). Виручили американці, які запропонували продати ліцензію на новий (взятий на озброєння 1979 р.) варіант САУ М109 – М109А2. Відповідну угоду уклали 1983 р.   Лідером проєкту стала фірма «Самсунг Техвін

  Бійці 10-ї гірської дивзії з гарматами Т32. На задньому плані - 57-мм протитанкові гармати М1. Італія, 1945 р. В Першу світову війну дуже поширеними в багатьох арміях були піхотні (траншейні) гармати калібру 37 мм. Цей калібр дозволяв поєднувати компактність артистеми і достатню руйнівну силу снаряду. І ще один важливий нюанс: Гаазька конвенція 1889 р. обмежувала мінімальну масу розривних снарядів – вони не повинні були важити менше 400 г. Калібр 37 мм дозволяв якраз вписатись в це обмеження.   Армія США, вступивши в Першу світову війну, з подивом (чи без нього) виявила, що її артилерійський парк не відповідає потребам ні якісно, ні кількісно. Американці заходились швиденько модернізувати свою артилерію – вони взяли на озброєння (а потім і налагодили власне виробництво) найпередовіші європейські взірці, насамперед французькі: 75-мм польову гармату, 155-мм гаубицю Шнейдера... Була серед них і 37-мм траншейна гармата mle . 1916 TRP , яку американці взяли на озброєння під позначенн

  Німецький ЗРК IRIS - T з літа 2022 р. присутній у нашому інформаційному просторі ( писав про ньогоі я ), а з жовтня того ж року він став на захист повітряного простору України. Комплекс показує феноменальну результативність: за інформацією фірми-виробника «Діль Дефенс» з жовтня 2022 р. до червня 2024-го в небі України ЗРК IRIS - T уразили понад 240 цілей з ефективністю 100% - тобто, кожна випущена ракета влучила в ціль! Не дивно, що німецька фірма намагається повною мірою використати цей успіх для розширення присутності на світовому збройному ринку. Серед останніх пропозицій – «маринізований» варіант комплексу IRIS - T SLM . Нагадаємо, що цей варіант ракети відрізняється від базового IRIS - T SLS наявністю лінії передачі для корекції траєкторії на початковій та середній ділянках польоту, а також інерційною навігаційною системою з корекцією за сигналами GPS . Крім того, діаметр стартового прискорювача збільшений зі 127 до 152 мм, збільшена і його довжина. Завдяки цьому максимальн

  Не виключено, що ППО України посилить ще один тип ЗРК – NOMADS . Ця система є новою, вона щойно почала постачатись стартовому замовнику – Норвегії. Зрештою, і створена вона в Норвегії, фірмою «Конгсберг». При цьому використовувався досвід створення ЗРК NASAMS і той же підхід – інтеграція елементів «з полиці», від різних виробників і з різних країн. Це як обираєш тканину для костюма, підкладку, ґудзики тощо – щоб зшити саме такий, який тобі до смаку (і по кишені). Отже, з чого складений NOMADS ( 𝗡 ati 𝗢 nal 𝗠 aneuver 𝗔 ir 𝗗 efence 𝗦 ystem – та я все ж думаю, що перші дві літери треба розшифровувати як 𝗡𝗢 rwegian )?   Оскільки NOMADS створювався для ППО сухопутних військ, то він мав би бути самохідним. З огляду на рельєф і природно-кліматичні умови Норвегії, ідеальним було б гусеничне шасі. І бажано недороге. Спочатку норвежці збирадись монтувати цей ЗРК на базі M 113 F 4 – черговій норвезькій модифікації відомого БТР (найдовший – сім котків – варіант М113) . Однак