Протиповітряна оборона Польщі: сучасний стан
Пускова установка ЗРК S-125M Newa-SC
У цій публікації розглянемо наземні вогневі засоби ППО Польщі - як ті, що знаходяться у складі Повітряних сил, так і в Сухопутних військах, а таокж в берегових частинах ВМС. До радіотехнічних засобів може черга дійде пізніше.
Отже, у складі Повітряних сил після реорганізації, завершеної 2012 р., залишилось єдине зенітне ракетне з'єднання - 3-тя ракетна бригада ППО (штаб у Сохачеві). До його складу входять 38-й дивізіон забезпечення ППО (Сохачев) і шість ракетних дивізіонів ППО: 32-й (Ольшевніца Стара поблизу Варшави), 33-й (Гдиня), 34-й (Битом), 35-й (Сквєжина), 36-й (Мжежино) і 37-й (Сохачев).
Основним вогневим засобом ППО є польський модернізований варіант ЗРК С-125 "Нева" - S-125M Newa-SC, де літери SC означають "самохідний цифровий". При цьому пускова установка встановлена на шасі танка Т-55М (точніше - WZT-1, БРЕМ, спроєктованої в Польщі на базі цього танка), а станція наведення ракет СНР-125 - на шасі автомобіля МАЗ-543, колишньої пускової установки ОТР "Скад". Поляки експериментували і з розміщенням ПУ ЗРК на шасі МАЗ-543, але зрештою зупинились на гусеничному шасі.
СНР-125 на шасі МАЗ-543
Внаслідок модернізації ймовірність ураження цілі однією ракетою зросла з 0,35 до 0,95, час згортання/розгортання ЗРК скоротився з 5-6 год до 20 хв, а чисельність бойового розрахунку - з 11 до 3 осіб. ЗРК використовує 5В27У і 5В27Д, здатні уражати цілі на відстані 3,5-25 км і висоті від 20 м до 18 км.
В шести дивізіонах налічується 17 батарей Newa-SC. Кожен з дивізіонів має по три батареї, за винятком 36-го, в якому лише дві. Натомість в цьому дивізіоні є ще батарея ЗРК великої дальності S-200WE (шість стаціонарних ПУ; дальність стрільби 17-255 км, висота ураження цілей від 300 м до 35 км).
Відзначимо, що Польща у 1969-1986 рр. отримала 24 комплекси С-125, С-125М і С-125М1А, а також 1386 ракет до них (остання партія - 320 ракет - надійшла у 1985 р.). Комплексів С-200ВЕ поставили два.
Для прикриття дивізіонів на вогневих позиціях служать установки ЗУ-23-2 і ПЗРК "Гром". Батареї ППО з таким же озброєнням є і в складі авіаційних баз. Для цих батарей замовлені шість комплексів "Піліца" (переданий перший з них) з тими ж установками родини ЗУ-23-2 і ракетами "Гром"/"Піорун".
Тепер щодо ППО Сухопутних військ (про загальну структуру, перелік дивізій і бригад цього виду ЗС можна подивитись тут). Кожна з чотирьох має у своєму складі зенітний полк: 4-й (Червєнськ) в 11-й дивізій панцирної кавалерії, 8-й (Кошалін) в 12-й МД, 15-й (Голдап) в 16-й МД і 18-й (Сітаньц коло Замостя) у 18-й МД. Останній знаходиться на ранній стадії формування і досягне боєготовності в 2026 р. 15-й полк має два дивізіони 2К12 "Куб" і один ракетно-артилерійський (ЗУ-23-2 і ПЗРК), 8-й і 16-й - по одному дивізіону 2К12, два 9М33 "Оса-АКМ" і одному ракетно-артилерійському. Таким чином, у трьох полках налічується загалом 11 дивізіонів: чотири "Кубів", чотири "Ос" і три ракетно-артилерійських.
Дивізіон "Кубів" має 5 батарей по чотири ПУ і одній машині управління, дивізіон "Ос" - чотири по чотири ПУ. Але батарея "Кубів" має лише один канал наведення, а у випадку з "Оса-АКМ" свій канал наведення має кожна бойова машина. За польськими розрахунками батарея "Кубів" рівнозначна приблизо 1,5 бойової машини "Оса-АКМ" (зрозуміло, з поправкою на більшу дальність "Кубів"). Ракетно-артилерійські дивізіони - чотирибатарейні, кожен з них має два взводи ЗУ-23-2 і взвод ПЗРК, причому останні частково замінені новими ЗРК малої дальності "Попрад". Останніх поставлено 79 штук, і крім зенітних полків вони надійшли і в частину бригад: 12-ту, 15-ту, 17-ту, 19-ту і 20-ту механізовані та 21-шу підгалянських стрільців.
.jpg/800px-SPZR_Poprad_Bull_Run-12_(cropped).jpg)
ЗРК "Попрад"
Установка ZUR-23-2KG
Кожна з 12 важких бригад має у своєму складі зенітний дивізіон (в 19-й МБр цей дивізіон перебуває на ранній стадії формування). Організація цих дивізіонів різна. Основне озброєння - ЗСУ-23-4, ЗУ-23-2 (у т.ч. комбіновані - ZSU-23-4MP "Бяла" і ZUR-23-2KG "Йодек" - додатково озброєні ПЗРК "Гром"), а також ПЗРК. Дивізіони трибатарейні, кожна батарея має два взводи ЗУ/ЗСУ і один - ПЗРК. В мехбригадах кожен артилерійський взвод має чотири ЗУ-23-2, в танкових - дві ZSU-23-4MP.
Характерно, що, зберігаючи вогневі засоби радянської доби, поляки впровадили сучасні засоби управління армійської ППО. До усіх дивізіонів введені машини управління "Ловча-3/3К", до усіх батарей - машини управління "Рега-1". Є також сучасні радари польського виробництва.
В легких бригадах - 6-й повітрянодесантній і 25-й повітряної кавалерії - є зенітні батареї (ЗУ-23-2 і "Гром") в батальйонах управління і батальйонах повітрянодесантних/повітряної кавалерії, а обидва авіаційних дивізіони 25-ї бригади мають по взводу ПЗРК. Зенітні батареї і взводи ПЗРК є також в обох авіабазах 1-ї бригади АА, бригаді підтримки управління багатонаціонального корпусу "Північний Схід", бригадах логістики.
ВМС мають у своєму складі два зенітних дивізіони (8-й і 9-й), дві зенітні батареї баз морської авіації та зенітну батарею Морської ракетної частини. Зенітні дивізіони мають комплекси "Бленда" - це антикварні 57-мм гармати S-60MB, спряжені з сучасною системою управління. Кожен дивізіон складається з трьох вогневих батарей (в кожній - чотири гармати і відділення ПЗРК). Такий же склад мають і батареї ППО авіабаз, а в батареї Морської ракетної частини є ЗУ-23-2 і ПЗРК.
Оновлення від 07.06.2022
На прикладі програми "Нарев" добре помітні особливості створення сучасних ЗРК з відкритою архітектурою, які можна скласти з окремих елементів наче Лего. Польська військова промисловість спроможна запропонувати більшість таких елементів, окрім власне ракет. На цбюроль обрали британські САММ з максимальною дальністю пуску 25 км (вони використовуються, зокрема, в корабельному ЗРК Sea Ceptor, а також в наземному Land Ceptor - останній з 2021 р. заміняє в британській армії ЗРК "Рапіра"). До цього додали польські елементи - радар "Сола" та систему управління вогнем.
Батареї, замовлені в рамках "малого Нарева", за визначенням самих поляків, мають "перехідну" конфігурацію - повна, мабуть, різнитиметься більшою кількістю пускових установок. Кожна з замовлених батарей матиме радар "Сола", пункт управління, три восьмизарядні пускові установки iLauncher і три транспортно-зарядні машини. ПУ використовують чотиривісні шасі польського виробництва "Єльч" Р882.57 (цифри "88" позначають колісну формулу, "2" - безкапотну кабіну, "57" - потужність двигуна в десятках кінських сил), ТЗМ - двовісні "Єльч" 442.32.
Таким чином, Польща зробила важливий крок в напрямку модернізації своєї ППО. "Нарев" виглядає доволі перспективною системою. Думаю, пізніше в цей комплекс можна буде інтегрувати і ЗКР середньої дальності (45 км) CAMM-ER.
Оновлення від 12.07.2022
Описуючи польську ППО, я якось не помітив "слона" - основну програму оновлення, відому під шифром "Вісла". Вона передбачає закупівлю американських ЗРК "Петріот" і реалізується в рамках комплексного підходу - тобто, з оновленням усієї системи ППО. Частина компонентів буде польського виробництва - зокрема, шасі "Єльч". З огляду на величезну вартість програми, її розбили на кілька етапів. Контракт на реалізацію першого етапу підписали 28 березня 2018 р. Його вартість становить 4,63 мільярди(!) доларів(!) - і цього вистачить лише на дві батареї...
Отже, що ж отримає Польща за ці гроші? Чотири радари AN/MPQ-65, 16 пускових установок М903 (на напівпричепах), 208 ЗКР РАС-3 MSE (на одній ПУ розташовується 12 ракет), шість центрів управління ЕОС системи ППО IBCS і 12 ретрансляторів IFCN. Основна частина вартості контракту - це вартість ЗКР, найбільш досконалих в родині "Петріотів" (забезпечують ураження балістичних ракет).
Основний контракт доповнюють 11 дрібніших (вартістю від 0,3 до 51,2 мільйонів доларів). Сім з них укладені з польськими суб'єктами. Вони, зокрема, виготовлять 81 автомобіль "Єльч": 33 сідлових тягачі С882.57 (для радарів і ПУ), 28 шасі Р.882.57, 8 ТЗМ на шасі Р.882.57 (транспортує 12 ракет на самій машин і 12 - на причепі), 12 тягачів 442.32 (для вузлів IFCN). Крім того, купуються чотири вузли зв'язку МСС1, які використовуватимуть п'ятивісні шасі "Єльч" 102.57. Польські підприємства поставлять також 14 контейнерних кабін системи IBCS (у трьох варіантах).
Постачання елементів програми "Вісла" першого етапу планується до кінця 2022 р. Цими ЗРК буде укомплектований 37-й дивізіон у Сохачеві (дві батареї по два вогневі модулі).
Наступного року передбачено підписання угоди на другий етап програми "Вісла" - постачання ще шести батарей (у 2026-2028 рр.). Комплектація їх різнитиметься від перших двох - зокрема, за рахунок сучасніших радарів. Планується придбати 12 радарів "ГоустАй", 48 ПУ та необхідну кількість ракет). Польська частина на цей раз включатиме не тільки автомобілі, вузли зв'язку МСС2 та кабіни IBCS, але й радари далекого виявлення (метрового діапазону) P-18L. Планується також закупівля станцій пасивної локації SPL, але чи вони будуть польські, чи імпортні - незрозуміло.
Оновлення від 08.11.2022
Засобом ближньої ППО у Повітряних силах Польщі є комплекси PSR-A (Przeciwlotniczy System Rakietowo-Artyleryjski) "Піліца". Вони призначені "добивати" цілі в мертвій зоні ЗРК більшої дальності. Перші шість комплексів замовили ще 2016 р. Кожна "Піліца" має шість вогневих одиниць - простіше кажучи, 23-мм спарених зеніток (модернізованих ЗУ-23) з додатково змонтованою парою ПЗРК "Гром" або "Піорун". Крім того, до комплексу входять шість тягачів-транспортерів (двовісні "Єльчі"), машина управління, радар, два транспортери боєприпасів і дві транспортні машини.
4 жовтня 2022 р. укладено угоду на постачання ще 15 комплексів "Піліца+" і модернізацію до цього рівня шести вже виготовлених комплексів. В "Піліцу+" будуть інтегровані ПУ iLauncher (дві на комплекс) з ракетами САММ і нові радари "Бистра" (один на батарею), а в перспективі - програмовані снаряди для зеніток і засоби боротьби проти БПЛА. Поставки комплексів "Піліца+" почнуться у 2024 р.
Еволюція комплексу "Піліца" в "Піліца+" наочно ілюструє потенційні можливості розвитку сучасних зенітних комплексів з відкритою архітектурою, їхню здатність до постійного оновлення. Детальніше про історію створення і склад комплексу "Піліца+" можна прочитати тут.
Оновлення від 31.07.2023
Наприкінці червня цього року Держдепартамент США схвалив продаж Польщі нової партії ЗРК "Петріот" у "конфігурації 3+". Партія включатиме 48 пускових установок М903, 644 ракети "Петріот" PAC-3 MSE і 12 найновіших радарів LTAMDS (Lower Tier Air and Missile Sensor), які щойно почали випробування в армії США. Таким чином, мова йде про 12 батарей. І коштуватиме це якихось 15 мільярдів доларів...
Прототип радару LTAMDS
Оновлення від 12.08.2023
22 червня на полігоні в Устці над Балтикою відбулись перші стрільби комплексу "Мала Нарев". З двох пускових установок були запущені три ракети по мішеням MJ-7 "Сьогун". Усі три ракети влучили в цілі. Стрільби виконувала батарея 18-го полку ППО 18-ї МД, але залучався також особовий склад 15-го полку ППО 16-ї МД, який має цього року отримати другий батарейний комплект системи "Мала Нарев". Батарея в нинішній конфігурації має три пускові установки iLauncher, радар "Сола" і систему обміну інформацією "Зеніт-М" (два останні компоненти взяті з запасів війська). Найслабша ланка - це система "Зеніт-М", бо, хоч і модернізована, створена вона ще у 1980-х роках. Але таке рішення, ймовірно, диктується "тимчасовістю" - адже iLauncher потрапили до Сухопутних військ тільки на короткий час (кілька років). У перспективі всі шість пускових установок, придбаних за програмою "Мала Нарев", передадуть Повітряним силам для систем "Піліца+".
Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9
Коментарі
Дописати коментар