Українські ПТРК. Частина 3

 

Тетяна Чорновол з ракетою Р-2С в транспортно-пусковому контейнері. Виріб належить до експортної партії, про що свідчать написи латиницею та піщане забарвлення замість темно-оливкового, прийнятого для української армії. Березень 2022 р.

Постачання протитанкових ракетних комплексів Збройним Силам та Національній гвардії України

Проаналізувати обсяги поставок ПТКР українського виробництва до Збройних Сил України можна за щорічними публікаціями Білої книги Міністерства оборони України. Вперше відповідний запис з’являється у 2007 р. коли було придбано 50 ракет «Комбат» і 50 «Стугна» (не «Стугна-П»!). Наступного року Міністерство оборони купило таку ж кількість ракет цих двох типів. А далі на п’ять років протитанкові керовані ракети взагалі зникають з переліку закупівель для Збройних Сил України. Лише у 2014 р. було придбано 85 «протитанкових засобів» - ймовірно, маються на увазі десять ПТРК «Стугна-П» і 75 ракет до них, переданих армії в липні 2014 р. У 2015 р. обсяги закупівель значно зросли: вони включали 30 ПТРК «Стугна-П», 507 ракет Р-2С (для «Стугна-П», а також для комплексів «Бар’єр» на БТР-3Е1 і БТР-4Е1) і 380 ракет «Комбат». 2016 р. придбали 612 протитанкових засобів ураження – без деталізації за типами (хоча за словами Юрія Бірюкова, який у той час був радником Президента України, у 2016 р. Збройні Сили отримали «трохи менше тисячі» тільки ракет Р-2). Наступного року, за даними Білої книги, закупили 290 ПТКР і 60 гарматних пострілів з керованою ракетою (ймовірно, «Комбат»).

У 2018 р. обсяги закупівель зросли на порядок – було придбано аж 1902 протитанкові керовані ракети, а також 200 переносних ПТРК і п’ять тренажерів ПТРК «Стугна-П». 2019 р. порядок звітності змінили, подавши одним рядком, попри принципову відмінність цих видів боєприпасів, протитанкові керовані ракети і ракети для РСЗВ (загалом 2381). Крім того, було закуплено 162 переносних ПТРК і п’ять тренажерів ПТРК «Стугна-П». У 2020 р. придбали 1090 протитанкових керованих ракет і 76 ПТРК, а також п’ять тренажерів ПТРК «Стугна-П». Нарешті, 2021 р. – останнього наразі року, за який була видана Біла книга – Міністерство оборони придбало 1000 ракет до ПТРК і РСЗВ та 157 переносних ПТРК.

Таким чином, з 2015 до 2021 р. для Збройних Сил України було закуплено понад 600 переносних ПТРК – без урахування комплексів «Бар’єр», встановлених на бойових машинах. Навіть якщо врахувати, що частина замовлених ПТРК не встигла надійти до початку російського широкомасштабного вторгнення, ця кількість є дуже імпонуючою.

ПТРК «Стугна-П» на базі всюдиходів CFmoto Tracker 800, передані Національній гвардії України. Лютий 2016 р.

Поряд зі Збройними Силами, ПТРК українського виробництва купувались і для Національної гвардії України. Однак інформація про їхні закупівлі значно менш повна. В офіційній хроніці за 2015 р. лише вказувалось, що почалась заміна ПТРК «Фагот» і «Метис» на комплекси «Стугна-П», а також в рамках Державного оборонного замовлення придбані ПТРК «Стугна-П» на всюдиходах CFmoto Tracker 800. Ці малогабаритні багі з двигуном потужністю 63 к.с. характеризуються високою тактичною мобільністю. Вони здатні транспортувати двох членів екіпажу, ПТРК «Стугна-П» та три запасні ракети.

У 2016 р. для Національної гвардії придбали лише чотири ПТРК «Стугна-П», а у 2017 р. – 30 протитанкових засобів, включаючи ПТРК «Корсар» та гранатомети.

Українські ПТРК у війні на Донбасі

Освоєння ПТРК «Стугна-П» почалось влітку 2014 р. Першими ці комплекси отримали десантні частини, які в той час брали участь в боях в найбльш гарячих точках. Освоювати нову зброю довелось в ході самих бойових дій. ПТРК «Стугна-П», зокрема, застосовувався при обороні Донецького аеропорту. ПТРК «Бар'єр», незважаючи на те, що він був встановлений на нових БТР-3 і БТР-4, що діяли в зоні Антитерористичної операції на Донбасі, не використовувався. Ракети Р-2 для цих бронетранспортерів у частини не постачались. Основними причинами були дефіцит ракет і ненавчені екіпажі для використання ПТРК.

Досвід використання ПТРК «Стугна-П» в боях на Донбасі показав, що ці комплекси є достатньо ефективним засобом позиційної оборони – а саме таким був характер бойових дій починаючи з весни 2015 р. Наявність пульту дистанційного управління, зв’язаного кабелем з пусковою установкою і встановленим на ній блоком наведення дозволяла оператору вести бойову роботу з укриття – наприклад, бліндажа. Цим український ПТРК вигідно відрізняється від радянських і російських комплексів «Фагот» і «Корнет». Під час бойової роботи цих ПТРК оператор мусить знаходитись безпосередньо біля пускової установки, що робить його вкрай уразливим. Напівкустарні системи дистаційного управління для ПТРК «Корнет» з’явились в російських військах лише влітку 2023 р., під впливом уроків великої російсько-української війни.

Типова картина з українських позицій часів війни на Донбасі: пульт дистанційного управління ПТРК «Стугна-П» в бліндажі з запасами продовольства. Січень 2017 р., 46-та окрема аеромобільна бригада

Обсяги поставок ПТРК в бойові частини стали помітними у 2016 р. Того року, наприклад, 46-та окрема аеромобільна бригада, постійно дислокована на Донбасі, отримала 50 ракет Р-2С. Цієї кількості навряд чи вистачило хоча б на кілька днів інтенсивних боїв, але було цілком достатньо для тієї війни, яка велась тоді на Донбасі. Крім того, на початку 2017 р. ця бригада отримала тренажер ПТРК «Стугна-П». Цікаво, що спостерігачі ОБСЄ часто наполягали на відведенні цих комплексів від лінії бойових дій, мотивуючи це тим, що діаметр ракети Р-2С (130 мм) перевищує дозволений Мінськими угодами показник для артилерійських систем (до 100 мм).

ПТРК «Стугна-П» на всюдиході UTV під час полігонних випробувань. Жовтень 2018 р., 93-тя окрема механізована бригада

Поряд з позиційною обороною, комплекси «Стугна-П» використовувались в якості мобільного протитанкового резерву бригад. Зокрема, у жовтні 2018 р. повідомлялось про передачу 93-й окремій механізованій бригаді таких комплексів, встановлених на всюдиходах UTV (Utility Task Vehicle) – аналогічних тим, що за три роки до цього отримала Національна гвардія. Вони замінили старі автомобілі ТПК (ЛуАЗ-967М), які раніше використовувались для транспортування протитанкових засобів.

Бронеавтомобіль «Новатор» з бойовим модулем «Амулет». Виставка «Зброя та безпека», Київ, 2018 р.

Бронеавтомобіль «Новатор» з ПТРК «Стугна-П». Березень 2020 р., 93-тя окрема механізована бригада

Навесні 2020 р. у тій же самій 93-й окремій механізованій бригаді з’явились нові носії ПТРК «Стугна-П» - бронеавтомобілі «Новатор» (на шасі Ford F550) з кузовом типу «пікап». Вперше у такі конфігурації «Новатор» був представлений на виставці «Зброя та безпека» у 2018 р., а наступного року з’явився варіант бронеавтомобіля з комплексом «Амулет» - двозарядною дистанційно керованим модулем під ракети Р-2С/Р-2ОФ. Однак у війська варіант з «Амулетом» не постачався, натомість надходили машини-носії переносних ПТРК «Стугна-П». Окрім суто фінансових міркувань («Новатор» як носій переносного ПТРК дешевший, ніж машина з «Амулетом») вибір такого варіанту можна пояснити і тактичними міркуваннями: в разі потреби комплекс «Стугна-П» можна зняти з бронеавтомобіля і встановити на ґрунт. Ймовірно, в одному екземплярі залишилась ще одна бойова машина з модулем «Амулет» - модернізована самохідна пускова установка 9П148 «Конкурс», яка у 2019 р. проходила випробування в районі бойових дій на Донбасі. В березні 2022 р., вже після початку російського щирокомасштабного вторгнення, конструкторське бюро «ЛУЧ» повідомляло про відновлення дослідної експлуатації цієї бойової машини, однак пізніше жодної інформації про неї не публікувалось.

Модернізований самохідний ПТРК 9П148 з бойовим модулем «Амулет». 2019 р.

Всупереч призначенню, під час бойових дій на Донбасі протитанкові ракетні комплекси вкрай рідко використовувались проти броньованих цілей. За оприлюдненими у 2019 р. даними, використання ПТРК для боротьби з танками було лише епізодичним. Зокрема, зафіксований був єдиний випадок знищення танка самохідним ПТРК – у 2015 р. в районі Дебальцева комплексом «Штурм-С». За певний період (не вказаний в публікації) в зоні боїв на Донбасі ПТРК були застосовані 54 рази (маються на увазі ПТРК усіх типів, влючаючи як старі радянські, так і українського виробництва). Було знищено дві одиниці легкоброньованої та чотири одиниці колісної техніки, 23 вогневих точки та сім бліндажів. Втрати противника у живій силі орієнтовно досягли 75 військовослужбовців. Вартість витрачених ракет склала близько 21 млн грн. А співвідношення витрат до втрат противника склало 1:2. За даними тієї ж публікації, 71% застосувань ПТРК «Стугна-П» виявився успішним, а для ПТРК «Корсар» цей показник склав 84%. З огляду на перелік уражених цілей очевидною стає доцільність включення до боєкомплекту ПТРК ракет з осколково-фугасними і термобаричними бойовими частинами. Однак, наскільки відому автору, наявні в родині Р-2 ракети з осоколково-фугасними бойовими частинами у війська в той час не постачались.

Окремі епізоди успішного застосування ПТРК висвітлювались як в українських засобах масової інформації, так і в російських джерелах. Зокрема, надвечір 30 січня 2019 р. на лінії зіткнення з російсько-терористичними військами у Луганській області на напрямку Сокільники – Кримська ракетою ПТРК «Стугна-П» був знищений тягач МТ-ЛБ зі встановленою зенітно-артилерійською установкою ЗУ-23-2. 15 березня 2020 р., поблизу окупованої Саханки, неподалік Маріуполя вдалось підбити вантажівку проросійських бойовиків. Ці бойовики показали залишки ракети, які свідчать про застосування ПТРК «Стугна-П». Наприкінці грудня 2021 р. було оприлюднене відео з камери наведення комплексу «Стугна-П», на якому зафіксоване ураження російської вантажівки «Урал». Точне місце і дата події не розголошувались.

Пуск ракети Р-2С з ПТРК «Стугна-П» під час змагань на кращий розрахунок

Логічним наслідком поступового насичення військ сучасними ПТРК стало переведення на якісно вищий рівень підготовки розрахунків для цієї зброї. 31 березня 2020 р. почав свою роботу спеціалізований навчальний осередок – школа протитанкової артилерії, створена у 184-му навчальному центрі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Розрахунки ПТРК «Стугна-П» і «Корсар» (а також інших протитанкових засобів – ПТРК радянського виробництва, американських комплексів Javelin та протитанкових гармат МТ-12) навчались в цій школі за тримісячною програмою, яка завершувалась дводенним польовим виходом з бойовими пусками ракет. В останньому перед російським широкомасштабним вторгненням випуску фахівців, який відбувся 15 лютого 2022 р., було 30 операторів ПТРК «Стугна-П» і «Корсар».

ПТРК «Корсар» на позиції під час змагань на кращий розрахунок

У великій війні

Після початку російського широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022 р. українські протитанкові підрозділи вступили в інтенсивні бої, намагаючись стримати російські броньовані колони. Мобілізація ресурсів для опору агресії часом набувала форм, далеких від традиційної воєнної підготовки держави. Значну роль в перші тижні відігравала приватна ініціатива – територіальна оборона, добровольчі загони тощо. Показовим прикладом такої ініціативи була співпраця небайдужих громадян з конструкторським бюро «ЛУЧ». Незадовго до початку російського вторгнення екс-депутат Верховної Ради Сергій Пашинський за сприяння генерального директора КБ «ЛУЧ» Олега Корестельова розпочав підготовку 50 розрахунків ПТРК «Стугна-П» та «Корсар» з числа добровольців. За погодженням з керівником КБ «ЛУЧ» в перші ж дні після початку великої війни він організував своєчасне вивезення з заводу в Малині (Житомирська обл.) великої кількості ракет різного призначення, у тому числі протитанкових. Вся зброя, яка перебувала на підприємстві, була передана оборонцям України – включаючи підготовлені для експорту ПТРК «Скіф» з арабською мовою інтерфейсу. Невдовзі після вивезення зброї російська авіація завдала удару по заводу в Малині...

Пульт управління експортного ПТРК «Скіф» з арабським інтерфейсом

ПТРК, вивезені з Малина, використовувались оборонцями Києва в боях на підходах до міста. Комплекси і ракети до них були оформлені за договором відповідального зберігання на ім’я екс-депутатки Тетяни Чорновол. Вона разом з кількома іншими добровольцями, які пройшли підготовку з обслуговування ПТРК, з 24 лютого 2022 р. воювала у складі 72-ї окремої механізованої бригади. На початку березня її підрозділ в селі Скибин (Броварський район Київської області) вогнем ПТРК «Скіф» розбив колону російського 6-го танкового полку 90-ї танкової дивізії. Росіяни зазнали значних втрат в техніці (знищено шість танків і одна БМП) й особовому складі. Серед загиблих був і командир полку полковник Алєксандр Захаров.

Встановлення на позиції пускової установки ПТРК «Скіф». Жовтень 2023 р.

В перші тижні відбиття широкомасштабної російської агресії ПТРК застосовувались саме так, як і було задумано при їхньму створенні: дія з засідок по ворожим танковим і механізованим колонам. При цьому з огляду на велику кількість цілей в полі ураження розрахункам ПТРК доводилось обирати пріоритети, здійснюючи пуски по найбільш важливих цілях. Часто ними були не танки чи інша бронетехніка, а паливозаправники, знищення яких обмежувало маневренні можливості російських колон і, зрештою, могло призвести до їхнього знищення артилерією. Показовий приклад виобору пріоритетної цілі продемонстрований на відео, опублікованому 5 квітня 2022 р. Діючи з засідки, розрахунок ПТРК «Стугна-П» пропустив кілька перших машин російської колони і уразив важку вогнеметну систему ТОС-1А – один з найбільш руйнівних вогневих засобів в арсеналі російської армії.

Комплекси українського виробництва з лазерним наведенням продемонстрували свою ефективність і проти нетрадиційних цілей. 1 квітня 2022 р. в Харківській області ракетою ПТРК «Корсар» (зі складу 95-ї окремої десантно-штурмової бригади) був збитий гелікоптер Мі-8. 5 квітня розрахунок з цієї ж бригади з ПТРК «Стугна-П» збив гелікоптер Ка-52. Взагалі здатність знищувати повільні маловисотні повітряні цілі була закладена ще при створенні цих ПТРК, однак на практиці її підтвердили лише у квітні 2022-го.

Набуття бойового досвіду розрахунками ПТРК дозволило повною мірою використовувати можливості цієї зброї. Наприклад, 17 липня 2022 р. було опубліковане відео знищення російського танка розрахунком комплексу «Стугна-П» 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Виходячи з часу польоту ракети ціль була уражена на дистанції понад 5 км – близькій до максимальної для ракети Р-2С. Випадок стрільби на велику дистанцію був далеко не поодиноким – скажімо, 17 травня 2022 р. бійці 128-ї окремої гірської штурмової бригади пострілом з ПТРК «Стугна-П» уразили на відстані 4,5 км танк Т-72 одразу після виїзду з капоніра. В іншому епізоді, оприлюдненому 10 червня 2022 р., розрахунок однієї з бригад Оперативного командування «Північ» влучив ракетою Р-2С в польовий склад боєприпасів на дистанції 4,6 км.

Відео, оприлюднене 20 травня 2022 р., показує ураження цілі (бронетранспортера БТР-80), який рухався з великою кутовою швидкістю. Оператор вимушений був здійснити різкий маневр ракетою після її «встрілювання» у лазерну стежку для того, щоб наздогнати ціль. Для цього боєць просто поклав на бік джойстик, але ракета виконала маневр та не втратила керування. Справа в тому, що оператори ПТРК намагаються уникнути різких рухів та ведуть ракету максимально плавно. Це пов'язано якраз із ризиком втрати керування. Але цей випадок показує, що запас маневреності у ракет родини Р-2 дуже великий.

Серед інших нетипових випадків бойового застосування можна відзначити дуель українського розрахунку комплексу «Стугна-П» з російським розрахунком ПТРК, яка відбулася наприкінці червня 2022 р. в одному з населених пунктів на Вугледарському напрямі, в умовах багатоповерхової забудови. Російський оператор з даху будівлі запустив ракету у багатоповерхівку з метою уразити український ПТРК, але поцілив у хибну позицію, створену українськими бійцями. Місце пуску було зафіксоване за допомогою дрону, і запущена у відповідь українська ракета уразила російську позицію. Схожий випадок трапився 24 березня 2023 р. в районі Бахмуту – тоді український розрахунок «Стугни-П» з 30-ї окремої механізованої бригади знищив позицію російського ПТРК. В цьому епізоді наочно проявилась перевага «Стугни-П» - наявність пульту дистанційного управління, який дозволив операторові діяти з безпечного укриття.

Поступова зміна характеру бойових дій з другої половини 2022 р. призвела до деякого зниження ролі протитанкових ракетних комплексів. З одного боку це зумовлювалось різким зростанням ролі ударних БпЛА, а з іншого – зменшенням кількості бронетехніки на лінії фронту. До того ж, росіяни намагались адаптувати свої танки та інші бронемашини до нових загроз, перетворюючи їх на броньовані «стодоли» та «їжаки». Такий захист, спрямований в першу чергу проти дронів, виявився достатньо ефективним і від протитанкових ракет. Попри це, ПТРК продовжують застосовуватись, хоча й рідше. Трапляються випадки знищення навіть високозахищених цілей. Зокрема, 24 вересня 2024 р. повідомлялось про ураження танка-«стодоли» розрахунком зі складу 33-ї окремої механізованої бригади. Для цього вистачило однієї ракети Р-2С.

У жовтні 2023 р., під час боїв на Харківщині, вперше було помічено застосування ракет Р-2ОФ з осколково-фугасною бойовою частиною. Їх використовували розрахунки ПТРК «Стугна-П» 15-го мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон» Державної прикордонної служби України. У тому ж місяці з’явився репортаж з однієї з частин Оперативного командування «Захід» про роботу розрахунку ПТРК «Скіф» (експортного), який використовує бронеавтомобіль «Новатор» як транспортний засіб.

Автомобіль HMMWV з бойовим модулем «Амулет». Жовтень 2023 р., 1-ша окрема бригада спеціального призначення імені Івана Богуна

Ще одним новим зразком став модуль «Амулет» на шасі автомобіль підвищеної прохідності HMMWV, який у жовтні 2023 р. продемонструвала 1-ша окрема бригада спеціального призначення імені Івана Богуна. Вочевидь, це був дослідний екземпляр, який не набув поширення у військах.

Удосконалений пульт дистанційного управління ПТРК «Стугна-П». Вересень 2025 р.

Пускова установка ПТРК «Стугна-П» (без ракети) з комплектом протиосколкового захисту. Вересень 2025 р.

Виробництво і удосконалення ПТРК «Стугна-П» і «Корсар» продовжується і в умовах великої війни. 1 вересня 2025 р. був опублікований репортаж з підрозділу Khorne Group (батарея управління і артилерійської розвідки 116-ї окремої механізованої бригади), в якому показано удосконалений комплекс «Стугна-П». Його назвали комплексом четвертої ґенерації, але тут, вочевидь, маються на увазі не ґенерації ПТРК у загальновживаному розумінні, а четвертий етап удосконалення самого комплексу «Стугна-П». За загальноприйнятою класифікацією цей комплекс належить до другої ґенерації ПТРК (з напівавтоматичним наведенням). Найбільших змін зазнав пульт дистанційного управління: додано можливість регулювати яскравість екрана, вивід зображення з тепловізора, проглядати стан системи тощо. Нове програмне забезпечення дозволяє масштабувати зображення для кращого наведення на ціль. Іншим нововведенням є наявність GPS навігації з можливістю відкрити на екрані пульта управління мапи, на якій показано радіус комплексу, а також куди він направлений. Прицільна станція з тепловізором змін майже не зазнала. Найбільш помітним нововведенням у цьому вузлі став штатний захисний комплект протиосколкового захисту.

***

Розпочавши роботи зі створення протитанкових ракетних комплексів фактично з чистого аркуша, українська промисловість досягла в цій галузі суттєвих успіхів. Створені і впроваджені в серійне виробництво ПТРК кількох класів користувались певним попитом на світовому ринку озброєнь. Однак для власних Збройних Сил їхні закупівлі в помітній кількості почались тільки з 2015 р. – тобто, після російської анексії Криму і початку війни на Донбасі. В російсько-українській війні найбільш активно застосовувались (і продовжують застосовуватись) переносні ПТРК «Стугна-П», меншою мірою – «Корсар». Інформація про застосування танкових ракет «Комбат», ПТРК «Бар’єр», встановлених на бойових машинах чи гелікоптерних комплексів «Бар’єр-В» у відкритих джерелах практично відсутня. Повну оцінку масштабів і ефективності українських ПТРК можна буде зробити лише після завершення бойових дій, та вже зараз можемо стверджувати, що ця зброя відігравала значну роль у відбитті російської агресії. Однак в сучасних умовах сфера їхнього застосування суттєво звузилась через поширення дронів.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783