Artillery and Antitanks

  Стрільби мінометів KSM120 26-ї механізованої бригади Столичної механізованої дивізії Рік тому я розповідав про новий корейський легкий самохіднийміномет на колісному шасі. Сьогодні ж – про інший виріб, самохідний міномет KSM 120, який використовує гусеничне шасі.   KSM 120 використовує мінометну систему КМ120 – таку ж, яку пізніше застосували на колісному самохідному мінометі. Це 120-мм дульнозарядний міномет з напівавтоматичним заряджанням, яке забезпечується спеціальним механізмом з гідроприводом – він подає міну до дульного зрізу (концептуально схоже зі схемою швесдського "Мйольніра" ). Максимальною швидкострільність сягає 10 постр./хв, але таким темпом можна стріляти не більше трьох хвилин; тривала швидкострільність становить 3 постр./хв.   Міномет змонтований він на поворотній платформі, яка забезпечує круговий горизонтальний обстріл. Діапазон кутів піднесення – від +45 до +70°. Важить мінометний модуль 1400 кг. Дальність стрільби звичайною міною сягає 8 к...

  Про ракето-дрони ми вже чули... Тепер черга на снарядо-ракету. Саме так можна назвати новий засіб ураження, представлений компанією Tiberius Aerospace . Мова про Sceptre, або ж TRBM 155HG – 155-мм снаряд з прямоточним повітряно-реактивним двигуном. За словами розробника, виріб вже пройшов перші стрільбові випробування.   Снарядо-ракета може розвивати швидкість від 2 до 3,5 Маха та летіти на висоті близько 20 км, поза межами дії завад для сигналу GPS. Двигун може працювати на різних видах палива (дизельне паливо, реактивні палива JP-4 або JP-8). Максимальна маса ракети становить 47,5 кг, з яких 5,7-5,9 кг – це паливо.   Дальність польоту Sceptre оцінюється приблизно в 140-160 км, залежно від заряду вибухівки, який вона несе. Максимальна маса заряду може становити 5,2 кг. Ракета наводиться за допомогою супутникової навігаційної системи GPS та інерціальної навігаційної системи, що підтримується штучним інтелектом. Середня похибка влучання оцінюється приблизно в 3,...

  Пару цікавих фото надибав в мережі. Так, це Київ. Знімки атрибутовані як парад 7 листопада 1946 р., а на них - парадний розрахунок Київського артилерійського училища імені С.М. Кірова на ленд-лізівських "Доджах" WC-51, які тягнуть 57-мм протитанкові гармати ЗІС-2. Але є одне але...  ...якщо добре придивитись - то насправді це знімки з ДВОХ різних парадів. Я зазвичай більше уваги звертаю на залізяччя, ніж на людей, тож в першу чергу мою увагу привернули "Доджі". Задача дитяча - "знайди n відмінностей..." Нічого не помітили? Прааавильно: на верхньому фото запаски на "Доджах" без гуми, тільки голі диски, а на нижньому - комплектні колеса. Чому на першому фото пневматики познімали - не маю уявлення. Однак в принципі неможливо, щоб на одному параді однакові машини йшли врізнобій. Почав придивлятись далі. На другому фото - явно не листопад, бо вояки в літній формі. А от на першому - все згідно-відповідно: у шинелях. Крім того, на першому фото розраху...

  Кілька днів тому з’явилось ось це фото з навчань армії Сербії, в яких взяли участь імпровізовані пускові установки РСЗВ «Оркан». Гарна нагода розповісти про цю систему.   У 1963 році на озброєння Югославської народної армії (ЮНА) почала надходити 128-мм реактивна система залпового вогню М-63 «Пламен». Її розвитком стала система М-77 «Огань» — того ж калібру, але з дальністю стрільби, збільшеною з 9,6 до 20 км. Розробкою цих систем займалося конструкторське бюро Військово-технічного інституту в Белграді, яке очолював професор Обрад Вучурович. Цей колектив, що називається, «набив руку» у своїй справі й був готовий перейти на вищий рівень — створення важких далекобійних РСЗВ. Залишалося лише знайти фінансування. У бюджеті СФРЮ коштів на це не було. Тому, коли влада Іраку звернулася з пропозицією про розробку РСЗВ для цієї країни, югослави охоче погодилися.   Система «Оркан»   Результатом робіт за іракським замовленням стала РСЗВ М-87 «Оркан» («Ураган»), ви...

  В 50-х роках минулого століття в Чехословаччині створили досить вдалу (як на той час) ЗСУ vz . 53/59 Je š t ě rka («Ящірка»). Та до 70-х років ця установка вже встигла морально застаріти. Потрібна була заміна. Спочатку нею мав стати зенітний комплекс, проєктований в рамках чехословацько-польської програми Promet . Однак Польща, яка в другій половині 70-х – на початку 80-х років опинилась в глибокій економічній кризі, від участі в програмі мусила відмовитись. Чехословачина ж вирішила продовжувати роботу власними силами.   Родзинкою нової ЗСУ мала стати її система управління вогнем. Конструктори відмовились від звичних радарів, спробувавши обійтись пасивними засобами. Вони застосували пасивну радіолокаційну кутомірну систему PRUS ( pasivn í radioloka č n í ú hlom ě rn ý syst é m ), яку доповнювали оптичні і оптоелектронні засоби – телевізійна камера, лазерний віддалемір і оптичний приціл).   Працездатність технічних рішень перевірили на демонстраторові технолог...