Artillery and Antitanks

  Ця серія - свіжі (опубліковані 13.09.2024, але зроблені ще навесні) фото тренувань наших артилеристів Сьогодні з’явилось повідомлення керівника програми створення 105-мм гаубиці «Хокай» Майка Еванса про те, що ще у квітні Україні був переданий для випробувань прототип цієї цікавої та інноваційної самохідки (хоч чутки про передачу нам «Хокая» бродили мережею ще з рік тому). Взагалі калібр 105 мм в сучасній польовій артилерії, хоча і є стандартом НАТО, але значно менш поширений, ніж 155 мм. Фактично, він скотився до вузької ніші артилерії для аеромобільних/повітрянодесантних військ та частин, призначених для дій у важкодоступній місцевості. Саме тому серед 105-мм артсистем домінують причепні гаубиці – наприклад, добре відома нашим артилеристам британська М119/ L 119 або ж французька LG 1. Та й з цієї ніші їх витискають легкі 155-мм гаубиці нової ґенерації – на кшталт теж добре відомої нам М777. Тож ініціативна спроба фірми Mandus Group створити нову 105-мм польову артисистему вигла

  М-240 в музейній експозиції в Києві З другої половини 30-х років минулого століття радянське військово-політичне керівництво приділяло пильну увагу мінометам – як дешево му , нескладно му у виробництві та експлуатації, і водночас ефективно му засобу вогневої підтримки сухопутних військ. Ухвалена у 1938 р. перспективна система артилерійського озброєння Червоної армії передбачала широке впровадження мінометів у війська: 50-мм – у стрілецьку роту, 82-мм – у батальйон, 120-мм – у полк, 160-мм – у стрілецьку дивізію. 240-мм – в артилерію Резерву головного командування (РГК). Пріоритетними вважалися перші три калібри – скажімо, перший зразок батальйонного міномета надійшов на озброєння Червоної армії ще до прийняття зазначеної програми, у 1936 р. У 1938 р. з'явилися ротний та полковий міномети. Розробка ж важчих систем йшла повільно. 160-мм міномет вдалося довести до стану, придатного для взяття на озброєння, до 1943 р. А ось дослідні зразки двох 240-мм мінометів, що з'явилися в