Artillery and Antitanks

  Одним із найпопулярніших напрямів розвитку засобів протитанкової оборони в період між двома світовими війнами була розробка протитанкових рушниць (ПТР). Конструктори застосовували різні підходи. Один із них передбачав створення зброї «гарматного» калібру (20 і навіть 24 мм), з порівняно важкою кулею та невеликою початковою швидкістю. Інший полягав у максимальному збільшенні початкової швидкості кулі нормального «гвинтівкового» калібру (6-8 мм).   Одним із піонерів другого напряму став німецький інженер Герман Герліх. Його 6,5-мм гвинтівка, створена наприкінці 1920-х років, забезпечувала початкову швидкість кулі 1400 м/с порівняно з 900 м/с у звичайного «маузера». Така надбавка швидкості дала феноменальний результат: при влучанні у 12-мм броньову плиту куля зі свинцевим осердям пробивала в ній отвір діаметром близько 15 мм (куля звичайної гвинтівки залишала лише вм’ятину глибиною 2 мм). Цікаво, що куля Герліха, власне, броню не пробивала: вона миттєво випаровувалась під ч...

  Один із двох перших зразків піхотної гармати фірми «Поціск» під час полігонних випробувань Позиційний характер Першої світової війни породив цілу низку нових видів зброї, одним із яких стали піхотні гармати — малокаліберні й малогабаритні, головним призначенням яких було знищення кулеметних гнізд. У міжвоєнний період сфера застосування цієї зброї розширилася — на неї поклали також ураження танків. Ідея універсальної гармати підтримки піхоти виглядала доволі привабливою, і її намагалися реалізувати в багатьох країнах — зокрема й у Польщі.   Першу спробу обзавестися піхотними гарматами польські військові зробили 1920 року, коли розглядалася можливість придбання у Франції уживаних 37-мм гармат виробництва американської фірми Bethlehem Steel. Однак з невідомих причин угода не відбулася. 14 червня 1922 року Комітет у справах озброєнь схвалив рішення про прийняття піхотних гармат на озброєння Війська Польського. Було створено спеціальну комісію під керівництвом бригадного гене...