Публікації

Patria ARVE: нова САУ з Фінляндії

Зображення
  Фіни – народ наполегливий. Він легко не здається – як у війні, так і у бізнесі. От і компанія «Патрія», незважаючи на вибір армії Фінляндії на користь південнокорейської гусеничної САУ К9, таки довела до стадії прототипу свою колісну самохідку ARVE – проєкт її під позначенням 155 D 98 пропонувався ще у 2015 році.   САУ використовує чотиривісне повнопривідне шасі Sisu E 13 TP з шестициліндровим рядним турбодизелем Caterpillar С13 (робочий об’єм 12,5 л, потужність 445 к.с.) і шестиступінчатою автоматичною коробкою передач Allison . Кабіна – коротка дводверна, що не є оптимальним рішенням в нинішній конфігурації САУ. Річ у тім, що наразі не має автомату заряджання, а значить – потребує досить чисельної обслуги, принаймні четверо-п’ятеро осіб: командир, водій, навідник, двоє заряджальників, хоч функції командира і навідника можна сумістити.   За компонуванням ARVE – це типовий TMG ( Truck Mounted Gun ), як і наша «Богдана» , чи, скажімо, «Цезар»: бойова маш...

"Тунджа"

Зображення
  Самохідні міномети ніколи не були пріоритетом для совєцької армії – на відміну від, скажімо, США, де цей клас озброєння послідовно розвивався з часів Другої світової війни (про це колись, мабуть, напишу окремо). Інтерес до самохідних мінометів у совєтів з’являється лише в середині 1960-х років, коли на озброєння була взята БМП-1. Для вогневої підтримки мотострілецьких підрозділів, укомплектованих бойовими машинами піхоти, було вирішено створити 120-мм самохідний міномет. Пропрацювали два проєкти, простіший і складніший. Перший – це звичайний міномет М-120 (зразка 1955 р., наступник ПМ-38), встановлений в десантному відділенні, яке стало бойовим. Вогонь вівся через великий люк з двостулковою кришкою. Другий варіант передбачав застосування казнозарядного міномету (ні, це ще не була «Нона») з автоматичним заряджанням з шестизарядного барабана. Міномет при цьому встановлювався в обертовій башті. Однак ні перший, ні другий варіанти розвитку не набули – на відміну від Чехословаччини, д...

БТР-80-57

Зображення
  Ось таке фото принесла сьогодні стрічка. Одразу попереджаю: назва, винесена в заголовок статті - це моя фантазія, але приблизно так ця бойова машина і могла б називатись. Що це за виріб? В середині і другій половині 1990-х років підприємства військово-промислового комплексу України достатньо масово продукували різного роду "франкенштейни" - поєднання різних існуючих систем озброєння і військової техніки, намагаючись здобути хоча б якісь замовлення. Про один з таких виробів - ерзац-САУ на базі ПТС-2 - я вже розповідав . А на цьому фото - БТР-80 з демонтованою баштою, на місці якої на спеціяльній платформі встановлена 57-мм гармата АЗП-57 - від зенітної установки С-60. У похідному положенні вона розверталась назад - бачите за гарматою люнет для фіксації ствола? Що ж вийшло в підсумку? Достатньо примітивна конструкція з абсолютно не захищеною від куль і уламків гарматою та її обслугою (немає навіть штатного щита від С-60), з ручними приводами наведення і ручним заряджанням. Ви...

Нестандартний стандарт: про НАТОвський калібр 155 мм

Зображення
На початку – невеличке попередження. Цей матеріал не адресований фахівцям-артилеристам (хоч, звісно, я буду радий, якщо він їх зацікавить – і охоче сприйму уточнення і доповнення) – він призначений для профанів, таких, як я. Це спроба розібратись зі стандартами НАТО в галузі артилерії, а саме – зі 155-мм артсистемами, які з весни 2022 року надходять на озброєння Сил оборони України.   Так от, коли я почав трошки розширювати свій світогляд, щоб розібратись з поняттям «стандарт НАТО», то дійшов парадоксального висновку – цього стандарту не існує! Точніше, є певні загальноприйняті норми, але вони охоплюють тільки деякі параметри гармат і боєприпасів – навіть не усі ключові. Допомогла мені в цьому робота польського експерта Антоні Вальковського, опублікована тут . Нинішній матеріал - це скорочений виклад тез колеги Вальковського, без певних суто польських нюансів.   Наприкінці 2009 року США, Німеччина, Велика Британія та Італія підписали документ під назвою Joint Ballisti...

Турецький GLSDB?

Зображення
Кілька років тому я писав про цікавий високоточний боєприпас GLSDB - поєднання керованої авіабомби з двигуном від ракети РСЗВ MLRS. В лютому 2024 р. з'явились перші повідомлення про застосування таких боєприпасів нашими воїнами проти росіян. А вже за кілька місяців ейфорія змінилась розчаруванням - новий боєприпас виявився зовсім не таким ефективним, як очікувалось. То що ж - GLSDB став тупиковою гілкою у розвитку озброєнь? Турки так не вважають...  18 лютого 2025 р. на полігоні поблизу Синопу турецька компанія Aselsan провела успішні випробування розробленого нею спільно з компанією Delta-V далекобійного високоточного боєприпасу наземного старту GÖKTAN. По суті GÖKTAN є повним аналогом GLSDB: балістична  ракета, яка використовує як бойову частину авіаційну керовану плануючу бомбу Tolun калібром 250 фунтів розробки Aselsan. Delta-V відповідала створення ракетного прискорювача наземного старту. На випробуваннях 18 лютого, як заявлено, бойова частина Tolun успішно уразила задан...

Exactor: таємна зброя Королівської артилерії

Зображення
  Коли я свого часу робив огляд британської польовоїартилерії , то проґавив одну систему, яка знаходиться на її озброєнні – хоч і зовсім не масову, але цікаву. Це протитанковий ракетний комплекс Exa с tor , який використовує ізраїльські керовані ракети Spike - NLOS . Наводяться вони по оптоволоконному кабелю, завдяки чому можуть уражати цілі поза прямою видимістю. Spike - NLOS послужив джерелом натхнення для низки інших ПТРК – зокрема й північнокорейського М-2018, про якого я нещодавно розповідав в контексті можливої появи на російсько-українському фронті. Але сьогодні – про британський аспект історії Spike - NLOS .   Комплекс Exaсtor певний час був однією із засекречених систем озброєння британської армії: його існування офіційно не визнавалося до 2011 року, та й після цього не надто рекламувалося. Система була терміново і таємно придбана в Ізраїлю в квітні 2007 року для британського контингенту, який діяв у Басрі (Ірак) як високоточний далекобійний засіб ураження вогне...

"Носорог" з Півдня Африки: САУ G6

Зображення
  У роки Холодної війни збройні сили ПАР вели інтенсивні бойові дії на територіях суміжних держав. Країні доводилося утримувати велику армію, а військові витрати досягали 15% держбюджету. Все це поглиблювалося ще й міжнародним ембарго на постачання озброєнь. Щоб забезпечити армію сучасною технікою і зброєю, в ПАР створили повноцінний військово-промисловий комплекс, здатний, серед іншого , випускати сучасні артилерійські системи.   Бойові дії на території Анголи, що почалися в 1975 році, показали, що південноафриканська артилерія гостро потребує далекобійну артсистему калібру 155 мм, здатну протистояти 130-мм гарматі М-46. За допомогою звернулися до групи канадського вченого Джеральда Булла, що мала у своєму «портфоліо» далекобійну гармату-гаубицю GC45. На її основі була створена і в 1983 році взята на озброєння 155-мм причіпна гармата-гаубиця G5. Ще в ході її розробки в ПАР ухвалили рішення про створення самохідного варіанту.   У 1978 році були затверджені тактико...