А зараз придалася б: ЗСУ OF-40 ATAK-35



Щоб завершити розповідь про італійські «холодновоєнні» ЗСУ, треба згадати про ще один маловідомий прототип – OF-40 SPAA, відомий також як Semovente OF-40/CA1 або OF-40 ATAK-35. ЗСУ настільки маловідома, що я навіть не знайшов хоча б року її виготовлення. Ймовірно, вона з’явилась не раніше, ніж 1981 р., бо прототип OF-40 ATAK-35 базувався на шасі OTO Melara Palmaria, а прототип цієї САУ був виготовлений саме того року. Я думаю, що реально OF-40 ATAK-35 з’явився ближче до середини 1980-х років. Чим була зумовлена поява цієї ЗСУ? Ймовірно, прагненням фірми запропонувати потенційним замовникам більш «конвенційне» рішення порівняно з тридюймовою ЗСУ ОТОМАТІС.


 

Поглянувши на фото OF-40 ATAK-35, ви одразу скажете: «Та це ж Гепард!» Так то воно так, та тільки трошечки не так. На італійській ЗСУ встановлена не «гепардівська» башта, а сучасніша швейцарська Contraves AG Twin 35 мм ATAK. Власне, вона створена на базі «гепардівської», але має низку вдосконалень, які забезпечували системі значно вищі бойові можливості. Передусім це нова цифрова (замість аналогової) система управління вогнем. Удосконалені гармати дозволяли використовувати боєприпаси нового покоління. Боєкомплект на ствол складався з 310 осколково-фугасних і 20 бронебійних снарядів.



 

Ефективна дальність стрільби 35-мм гармат становила близько 5 км – як і у «Гепарда». Машина оснащувалася оглядовою РЛС із максимальною дальністю близько 15 км, тоді як РЛС супроводження цілей мала максимальну дальність близько 13 км. Ще одна відмінність від «Гепарда» (хоч і далеко не принципова) – 12 димових гранатометів замість восьми.

 

І ще одна деталь – деякі дослідники вказують, що на італійській ЗСУ використана башта від «Чіти» - нідерландського варіанту «Гепарду». Але це не відповідає дійсності.

 

OTO Melara разом із Contraves намагалися просувати цю систему на ринки багатьох країн, однак безуспішно. Ретроспективно – шкода, що армія Італії обрала не OF-40 ATAK-35 (хоч в італійському варіанті вона, ймовірно, використовувала б шасі ліцензійного «Леопарда 1»), а суттєво простішу і з нижчими бойовими можливостями SIDAM 25. Нам би «італійські Гепарди» зараз придалися...

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Перший "сапог", або ж совєтський "Панцершрек"

Зображення
  Іноді випадкове фото спонукає до глибшого дослідження і розповіді про певний зразок озброєння. Тижні два тому Аль-Каїда в Магрібі захопила одну з баз армії Малі, а серед трофеїв засвітився рідкісний совєтський станковий гранатомет СПГ-82. Отже, що це за зброя? У 1942 році в конструкторському бюро СКБ-36 Народного комісаріату нафтової промисловості СРСР було розпочато роботи зі створення 82-мм «реактивної протитанкової рушниці» ПТР-82. У 1943 році доопрацьований варіант випробовувався під позначенням РПР-82, а в 1944 році — РПР-82М, але на озброєння вони взяті не були, оскільки жоден з доступних на той час матеріалів для віконця в щиті не витримував дії реактивного струменя. Іншою проблемою став боєприпас. Первісно для цього гранатомета в НДІ-6 Народного комісаріату боєприпасів розроблялася турбореактивна граната, яка в польоті стабілізувалась обертанням. Однак саме це обертання з великою швидкістю та, як наслідок, деформація й розпилення кумулятивного струменя, зумовило недос...
Докладніше

Як росіяни намагались створити скрєпний HIMARS і що з цього вийшло

Зображення
  Створивши дуже добру РСЗВ MLRS , американці не зупинились. Річ у тім, що система ця – типовий продукт епохи холодної війни, оптимізований для застосування на Європейському ТВД. Для експедиційних же сил потрібна була система легша, з кращою стратегічною і тактичною мобільністю (простіше кажучи, оптимізована для перекидання повітряним шляхом і для швидких маршів власним ходом). Так з’явився HIMARS . Аналогічним чином спробували піти і запорєбрікові конструктори – але в них (наразі) нічого не вийшло...   У 2000-х роках на Мотовіліхінських заводах в Пєрмі створили полегшений варіянт «Смерча» - РСЗВ 9К58-4 «Кама». Її бойова машина 9А52-4 замість громіздкого МАЗівського шасі використовувала значно компактніше чотиривісне шасі КамАЗ-63501. Як і у випадку з переходом від MLRS до HIMARS , це призвело до скорочення залпу удвічі – з 12 до шести реактивних снарядів. При цьому в пориві нізкопоклонства пєрєд Западом лаптєногі мастєровиє спробували відмовитись від скрєпних трубчастих ...
Докладніше

KN-25

Зображення
  Десь від позавчора в мережі циркулюють чутки про те, що КНДР начебто передала ри-фи дві пускові установки РСЗВ KN -25 . Треба сказати, що інформація про можливу передачу таких систем вперше з’явилась ще у вересні 2022 р., однак досі жодного підтвердження про появу KN -25 за порєбріком не публікувалось. Цілком можливо, що й нинішнє повідомлення – лише чутки. Але в будь-якому разі, враховуючи тісну співпрацю двох злочинних режимів, варто до KN -25 придивитись детальніше.   Офіційні тактико-технічні дані KN -25, як і переважної більшості інших зразків сучасної північнокорейської зброї, не опубліковані. Уся інформація походить з аналізу пропагандистських фото- та відеоматеріалів з КНДР та відстежування траєкторій випробувальних пусків. Навіть назва KN -25 – це умовне позначення, надане американцями (як і, наприклад САУ «Коксан» чи РСЗВ М1991 ). В публікаціях вказується, що ракета KN -25 має калібр 600 мм – але правильніше сказати «близько 600 мм», бо точно він не відомий, а...
Докладніше