Artillery and Antitanks

  Другий прототип WZ-141 З другої половини 1960-х років відносини між КНР і СРСР ставали все більш напруженими. Гостра фаза протистояння — конфлікт за острів Доманський у 1969 році — змінилася відносним затишшям. Однак ймовірність радянсько-китайської війни залишалася досить високою. Основними театрами військових дій у такому випадку мали стати «три Півночі» — так у китайській термінології називали Маньчжурію, Внутрішню Монголію та Сіньцзян. Саме тут Народно-визвольна армія КНР мала зійтися в боях з танковими клинами Радянської армії. Протистояти їм лише «червоними книжечками» Мао було нереально. Армії терміново потрібні були сучасні протитанкові засоби.   Одним із найефективніших способів протидії радянським танковим клинам китайські військові теоретики вважали висадку в їхньому тилу повітряних десантів, покликаних відсікти резерви й створити сприятливі умови для розгрому передових підрозділів противника. Китайці дуже ретельно вивчали закордонний досвід у сфері повітряно-...

  7 жовтня 2025 року в Аугустдорфі (Північний Рейн-Вестфалія) відбулась урочистість, пов’язана з формуванням нової артилерійської частини бундесверу – 215- го артдивізіону. Подія з нашої точки зору рядова – у нас он цілі роди військ по кілька за рік формуються... Але для Німеччини – доволі важлива. Тож придивимось до цієї події детальніше – тим більше, що у ній віддзеркалюються дещо, так би мовити, специфічні підходи до військового будівництва.   Про стан німецької артилерії у 2023 році я детальніше розповідав в окремому пості . Нагадаю лише, що на той час бундесвер мав чотири артдивізіони: 325-й навчальний в 1-й панцирній дивізії, а також 131-й, 295-й і 345-й навчальний в 10-й панцирній дивізії. Усі вони – важкі за німецькою класифікацією, і мають мішаний склад (САУ PzH 2000 і РСЗВ MLRS ). З трьох дивізіонів 10-ї дивізії один (295-й) був у складі Франко-німецької бригади, а решту два підпорядковувались штабу дивізії.   За два роки, що минули з того часу, був сф...

  Ідею поєднання в одній машині переваг колісного та гусеничного ходу в 20-30-ті роки минулого століття намагались реалізувати багато конструкторів. Одним із варіантів її реалізації стала схема з колісним ходом, який піднімався. Реалізувати її пробували в кількох країнах, але далі прототипів справа не пішла. Єдиною машиною такої схеми, взятою на озброєння та запущеною в серійне виробництво, став австрійський всюдихід «Заурер» RR-7, що служив у вермахті під позначенням Sd.Kfz. 254.   На початку 1935 року австрійська армія звернулася до фірми «Заурер-Верке» з пропозицією спроєктувати транспортний засіб високої прохідності, здатний перевозити 4000 кг вантажу (2000 кг на самій машині та стільки ж на причепі). У березні наступного року вимоги конкретизували: машину слід було проєктувати за колісно-гусеничною схемою. «Джерелом натхнення» став тягач «Краус-Маффей» MSZ-201 — малосерійна машина, що випускалася в Німеччині за ліцензією французької фірми «Шенар-Вокер». Це був колісни...