Artillery and Antitanks

У жовтні цього року Греція отримала перші компоненти системи NMT від ізраїльської компанії Rafael – досить цікавого тактичного розвідувально-ударного комплексу, повноцінної системи систем, що забезпечує замкнений цикл «сенсор – засіб ураження» і здатна працювати в повністю автономному режимі.   Система Rafael NMT (NLOS Mission Task Force) – це поєднання далекобійних високоточних засобів ураження з безперервною розвідкою, спостереженням і цілевказанням (ISR), об’єднаних ефективною системою зв’язку та керування на основі штучного інтелекту, дозволяє суттєво скоротити цикл «від виявлення до ураження» та вражати навіть швидкі цілі.   «Мозком» NMT є Fire Weaver – розвідувально-інформаційна система, розроблена компанією Rafael . NMT працює на основі цифрової радіомережі BNET , яка забезпечує потокову передачу відео в реальному часі від бортового сенсора практично без затримки.   БпЛА, що забезпечує безперервну розвідку, спостереження та цілевказання – це Orbiter 3...

  Єдине відоме фото  4,5 cm Pak L/50 Попри завантаженість замовленнями для вермахту, німецькі фірми у 1930-х роках проєктували і деякі зразки озброєння і військової техніки, орієнтовані на експорт. Сьогодні – про один (точніше, два) з них. У середині 1930-х років стало очевидно, що в середньостроковій перспективі 3,7 cm Pak , основна німецька протитанкова гармата, застаріє – адже французи почали масово випускати танки з бронею завтовшки 40 мм. Її 3,7 cm Pak могла пробивати, але лише на коротких дистанціях — 200–300 метрів. Тому з’явилася нова вимога до протитанкової артилерії: тепер вона мала уражати 40-міліметрову броню на відстані 700 метрів. Роботи за цією темою, утім, просувалися дуже повільно, і здебільшого ними займалася компанія Rheinmetall - Borsig . Але поряд з цим обидва провідні зброярські концерни доволі активно розробляли гармати на експорт, у тому числі й протитанкові. І якщо у випадку з розробкою 47-мм гармати Rheinmetall - Borsig дані доволі уривчасті...

  Тягач С8 Mk II з 25-фунтовою гарматою під час переправи на навчаннях у Північній Ірландії. Червень 1942 р. На цей факт рідко звертають увагу, але єдиною у світі країною, артилерія якої вже до початку Другої світової війни повністю перейшла на механічну тягу, була Велика Британія. Ба більше, напередодні війни розпочалася зміна поколінь тягачів. Застарілі гусеничні та колісні машини замінювалися новими двовісними повнопривідними автомобілями. Наймасовішим серед них став С8 «Квад», створений фірмою Morris Commercial . Поза сумнівом, він був одним із найпомітніших британських автомобілів Другої світової війни. За свій характерний вигляд «Квад» прозвали «Хрущем».   Історія «Квада» почалася у 1937 році, коли Військове міністерство сформулювало вимоги до машини, покликаної замінити гусеничні тягачі Light Dragon і колісні (тривісні неповнопривідні) Morris CDSW . Новий тягач мав бути двовісною повнопривідною машина з короткою базою та металевим кузовом. Дах останнього мав бути в...

  Один з двох прототипів Medium Dragon Mk.IV, замовлених 1935 р. Перші британські гусеничні тягачі серії Dragon були створені компанією Armstrong Siddeley . Тоді Vickers не була особливо зацікавлена в таких тягачах, віддаючи перевагу розробці й випуску танків. Однак 1928 року дві конкуруючі фірми об’єдналися, утворивши Vickers - Armstrongs . На той момент сімейство Dragon поділилося на Dragon , Medium і Dragon , Light . І це було лише початком. Надалі розвиток середніх тягачів пішов шляхом створення експортних танків Vickers - Armstrongs , розроблених під керівництвом Джона Карден a та Вівіана Ллойда.   Треба сказати, що Карден і Ллойд просували цю концепцію ще з часів створення танкеток. Вони вважали, що подібна машина має бути багатоцільовою. За допомогою нескладних дій танкетка перетворювалася на своєрідну подобу тягача — принаймні, легку піхотну гармату вона цілком могла тягнути. Згодом Карден і Лойд перенесли цю концепцію і на «патрульні» танки, отримавши с...