Публікації

Показано дописи з березень, 2018

M520 Goer

Зображення
В 1954 году в Соединённых Штатах началась реализация программы по разработке нового армейского автомобиля, получившей обозначение GOER (Go-ability with Overall Economy and Reliability — «Проходимость, экономичность и безотказность»). Итогом многолетней работы американских инженеров и военных стало создание весьма необычных транспортных средств, словно сошедших со страниц научно-фантастических комиксов. В начале 1950-х годов американская армия приступила к замене грузовиков времён Второй мировой войны новыми трёхосными автомобилями М35 (2,5-тонным) и М39 (5-тонным). Однако эти физически новые машины воспринимались как морально устаревшие: их проходимость оставалась на уровне автомобилей предыдущего поколения. Военные же считали, что в случае атомной войны в Европе им понадобятся машины с более высокой проходимостью: ядерные удары нанесут дорожной сети тяжелейшие повреждения, что резко усложнит снабжение через руины. Помимо этого, в Азии, становившейся одним из театро...

Munitionstransportwagen Sd.Kfz. 252, Beobachtungswagen Sd.kfz. 253

Зображення
Штурмовое орудие StuG III и его модификации StuG 40 и StuH 42 являлись одними из самых массовых боевых машин вермахта. В их тени остались гораздо менее многочисленные специальные машины — транспортёр боеприпасов Sd.Kfz. 252 и машина артиллерийских наблюдателей Sd.Kfz. 252, производившиеся немецкой промышленностью в первые годы Второй мировой войны. Самоходка  StuG III , созданная на базе танка  Pz.Kpfw. III , вооружалась 75-мм пушкой с возимым боекомплектом в 44 выстрела. Этого было явно недостаточно для интенсивного боя, но размеры «Штурмгешютца» не позволяли поместить в него больший боезапас. Вариант использования для подвоза боеприпасов обычных грузовиков военные сразу забраковали. По понятным причинам автомобили не могли подвозить снаряды близко к полю сражения, поэтому самоходкам приходилось бы выходить из боя для поездки к пункту боепитания. Отсюда был сделан логичный вывод о необходимости создания «недостающего звена» — бронированного транспортёра боеприпасов...

Кілька нових фото 20 pst.kiv. L-39

Зображення
Доповнення до  https://artillery-antitanks.blogspot.com/2018/02/lahti-20-pstkiv-l-39.html

M56 Scorpion

Зображення
Самохідки М56 роти D-16 у В’єтнамі Під час Другої світової війни проявилася стійка тенденція до збільшення калібру протитанкової артилерії. Американська армія вступила у війну з 37-мм гарматами, а завершувала її з гарматами калібрів 76 і 90 мм. Збільшення калібру неминуче тягло за собою зростання маси артсистеми. Для піхотних дивізій це не було критичним (довелося лише впровадити потужніші тягачі), однак у повітряно-десантних частинах ситуація була іншою. Уроки Арнемської операції, під час якої британським десантникам довелося боротися з німецькими танками, були враховані американським командуванням. Із 1945 року на озброєння повітряно-десантних дивізій США надходила 90-мм протитанкова гармата Т8, що являла собою ствол 90-мм зенітки М1, поєднаний із противідкатними пристроями 105-мм гаубиці М2А1 та полегшеним лафетом. У підсумку вийшла артсистема масою 3540 кг, яку можна було десантувати на парашутах з літаків С-82 «Пекіт». Але на землі починалися проблеми: обслуга не могла перемі...

"Православна" гармати - тридюймовка у Війську польському

Зображення
В межвоенный период стандартным дивизионным орудием польской армии стала французская 75-мм пушка Mle. 1897, получившая местное обозначение wz. 1897. Наряду с ней Польша располагала сотнями русских 76,2-мм орудий образца 1902 года, захваченных в качестве трофеев во время польско-украинской и советско-польской войн. Этим артсистемам, прозванным «православными», поляки также нашли применение. В боевых действиях 1919-1920 годов важную роль играли кавалерийские части, для поддержки которых требовалась соответствующая артиллерия. В конной артиллерии поляки опробовали практически все имевшиеся у них пушки: немецкие 77-мм FK 96 nA, итальянские 75-мм М 06 (выпускавшиеся по лицензии фирмы «Крупп»), французские  75-мм полевые Mle. 1897 , 65-мм горные Mle. 1906, а также русские трёхдюймовки разработки Путиловского завода. Именно последние были признаны наиболее подходящими: низкое расположение центра тяжести делало «путиловку» более устойчивой по сравнению с французской пушкой, что было ...

57 mm Recoilless Rifle M18

Зображення
Під час Другої світової війни у США, поряд із реактивними протитанковими гранатометами, розроблявся також інший вид протитанкових засобів піхоти — безвідкатні гармати. Першою з них стала 57-мм безвідкатка М18. У порівнянні з «базукою» вона мала низку переваг, однак не була позбавлена й недоліків. З’явившись у військах наприкінці Другої світової війни, М18 справжню популярність здобула вже під час Корейської війни.   Концепція   Американці були піонерами в галузі розробки безвідкатних гармат. Ідея такої конструкції полягала в тому, щоб відводити частину порохових газів у бік, протилежний до пострілу. У результаті створюється реактивна сила, яка врівноважує силу віддачі. Безвідкатки значно легші й компактніші за звичайні гармати, однак поступаються їм за початковою швидкістю снаряда та дальністю стрільби. Гармата Девіса на літаючому човні "Кертісс" F5L У 1910 році офіцер ВМС США Клеланд Девіс винайшов першу у світі безвідкатну гармату, призначену для озброєння літак...