Довга рука бульбофюрера, або ж Білоруський "Полонез" з китайським акцентом
Білорусь, так само, як і Україна, успадкувала від СРСР величезні арсенали озброєння, причому достатньо сучасного. В галузі ракет і реактивної артилерії це були 60 пускових установок 9К72 «Ельбрус» («Скад»), 36 – «Точка», 48 РСЗВ «Смерч», 84 – «Ураган», 295 – «Град». Зрозуміло, що зараз ця кількість суттєво скорочена. В кожній з чотирьох регулярних механізованих бригад лишився дивізіон «Градів» (по 18 ПУ; з урахуванням резерву є 128 таких РСЗВ), Північно-Західне і Західне оперативні командування мають полки «Ураганів» (відповідно, 427-й і 1199-й; по 18 ПУ). В центральному підпорядкування залишились 336-та реактивна артбригада (36 «Смерчів») і 465-та ракетна бригада (12? ПУ «Точка-У»). Нині усе це озброєння є застарілим. У пошуках шляхів оновлення реактивно-артилерійського озброєння керівництво Білорусі вирішило вдатись до найскладнішого, але потенційно вигідного: створити власну систему. Відповідне завдання було оголошене Алєксандром Лукашенко у 2008 р. Зрештою, вони призвело до появи