Artillery and Antitanks

  Ось таке фото принесла сьогодні стрічка. Одразу попереджаю: назва, винесена в заголовок статті - це моя фантазія, але приблизно так ця бойова машина і могла б називатись. Що це за виріб? В середині і другій половині 1990-х років підприємства військово-промислового комплексу України достатньо масово продукували різного роду "франкенштейни" - поєднання різних існуючих систем озброєння і військової техніки, намагаючись здобути хоча б якісь замовлення. Про один з таких виробів - ерзац-САУ на базі ПТС-2 - я вже розповідав . А на цьому фото - БТР-80 з демонтованою баштою, на місці якої на спеціяльній платформі встановлена 57-мм гармата АЗП-57 - від зенітної установки С-60. У похідному положенні вона розверталась назад - бачите за гарматою люнет для фіксації ствола? Що ж вийшло в підсумку? Достатньо примітивна конструкція з абсолютно не захищеною від куль і уламків гарматою та її обслугою (немає навіть штатного щита від С-60), з ручними приводами наведення і ручним заряджанням. Ви...

На початку – невеличке попередження. Цей матеріал не адресований фахівцям-артилеристам (хоч, звісно, я буду радий, якщо він їх зацікавить – і охоче сприйму уточнення і доповнення) – він призначений для профанів, таких, як я. Це спроба розібратись зі стандартами НАТО в галузі артилерії, а саме – зі 155-мм артсистемами, які з весни 2022 року надходять на озброєння Сил оборони України.   Так от, коли я почав трошки розширювати свій світогляд, щоб розібратись з поняттям «стандарт НАТО», то дійшов парадоксального висновку – цього стандарту не існує! Точніше, є певні загальноприйняті норми, але вони охоплюють тільки деякі параметри гармат і боєприпасів – навіть не усі ключові. Допомогла мені в цьому робота польського експерта Антоні Вальковського, опублікована тут . Нинішній матеріал - це скорочений виклад тез колеги Вальковського, без певних суто польських нюансів.   Наприкінці 2009 року США, Німеччина, Велика Британія та Італія підписали документ під назвою Joint Ballisti...

Кілька років тому я писав про цікавий високоточний боєприпас GLSDB - поєднання керованої авіабомби з двигуном від ракети РСЗВ MLRS. В лютому 2024 р. з'явились перші повідомлення про застосування таких боєприпасів нашими воїнами проти росіян. А вже за кілька місяців ейфорія змінилась розчаруванням - новий боєприпас виявився зовсім не таким ефективним, як очікувалось. То що ж - GLSDB став тупиковою гілкою у розвитку озброєнь? Турки так не вважають...  18 лютого 2025 р. на полігоні поблизу Синопу турецька компанія Aselsan провела успішні випробування розробленого нею спільно з компанією Delta-V далекобійного високоточного боєприпасу наземного старту GÖKTAN. По суті GÖKTAN є повним аналогом GLSDB: балістична  ракета, яка використовує як бойову частину авіаційну керовану плануючу бомбу Tolun калібром 250 фунтів розробки Aselsan. Delta-V відповідала створення ракетного прискорювача наземного старту. На випробуваннях 18 лютого, як заявлено, бойова частина Tolun успішно уразила задан...

  Коли я свого часу робив огляд британської польовоїартилерії , то проґавив одну систему, яка знаходиться на її озброєнні – хоч і зовсім не масову, але цікаву. Це протитанковий ракетний комплекс Exa с tor , який використовує ізраїльські керовані ракети Spike - NLOS . Наводяться вони по оптоволоконному кабелю, завдяки чому можуть уражати цілі поза прямою видимістю. Spike - NLOS послужив джерелом натхнення для низки інших ПТРК – зокрема й північнокорейського М-2018, про якого я нещодавно розповідав в контексті можливої появи на російсько-українському фронті. Але сьогодні – про британський аспект історії Spike - NLOS .   Комплекс Exaсtor певний час був однією із засекречених систем озброєння британської армії: його існування офіційно не визнавалося до 2011 року, та й після цього не надто рекламувалося. Система була терміново і таємно придбана в Ізраїлю в квітні 2007 року для британського контингенту, який діяв у Басрі (Ірак) як високоточний далекобійний засіб ураження вогне...

  У роки Холодної війни збройні сили ПАР вели інтенсивні бойові дії на територіях суміжних держав. Країні доводилося утримувати велику армію, а військові витрати досягали 15% держбюджету. Все це поглиблювалося ще й міжнародним ембарго на постачання озброєнь. Щоб забезпечити армію сучасною технікою і зброєю, в ПАР створили повноцінний військово-промисловий комплекс, здатний, серед іншого , випускати сучасні артилерійські системи.   Бойові дії на території Анголи, що почалися в 1975 році, показали, що південноафриканська артилерія гостро потребує далекобійну артсистему калібру 155 мм, здатну протистояти 130-мм гарматі М-46. За допомогою звернулися до групи канадського вченого Джеральда Булла, що мала у своєму «портфоліо» далекобійну гармату-гаубицю GC45. На її основі була створена і в 1983 році взята на озброєння 155-мм причіпна гармата-гаубиця G5. Ще в ході її розробки в ПАР ухвалили рішення про створення самохідного варіанту.   У 1978 році були затверджені тактико...