Гармата, яка почала Першу світову війну
Польова гармата М 1905 на вогневій позиції Опівночі 28 липня 1914 року спливав термін ультиматуму, пред'явленого Австро-Угорщиною Сербії через убивство ерцгерцога Франца-Фердинанда. Оскільки Сербія ультиматум повністю задовольнити відмовилася, Австро-Угорщина розпоча ла бойові дії. 29 липня, о 00:30, австро-угорська артилерія, розташована на позиціях під Белградом (а сербська столиця занходилась практично на самому кордоні) відкрила вогонь. Перший постріл зробила гармата 1-ї батареї 38-го артполку під командуванням капітана Ведля. На озброєнні батареї знаходились 8-см польові гармати М 1905, які влітку 1914 становили основу австро-угорської польової артилерії. У другій половині XIX століття у всіх європейських державах доктрина застосування артилерії в польовій битві передбачала використання її в першій лінії для безпосередньої підтримки піхоти. Гармати вели вогонь прямим наведенням на дальність, що не перевищувала 4-5 км. Ключовою якістю для польових гармат вважалася скор