Цікаві фото: leFH 18/40 у Африці

 leFH 18/40 у сепаратистів Біафри.
Такі гаубиці дістались їм з Чехословаччини

Моя стаття про цю артсистему: https://www.academia.edu/19241525/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BA_%D0%90._%D0%91%D0%BE%D0%B3_%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D1%8B_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0_%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B1%D0%B8%D1%86%D0%B0_le.F.H.18_%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B8_%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5._2007._-_8._%D0%A1._48-52

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

KN-25

Зображення
  Десь від позавчора в мережі циркулюють чутки про те, що КНДР начебто передала ри-фи дві пускові установки РСЗВ KN -25 . Треба сказати, що інформація про можливу передачу таких систем вперше з’явилась ще у вересні 2022 р., однак досі жодного підтвердження про появу KN -25 за порєбріком не публікувалось. Цілком можливо, що й нинішнє повідомлення – лише чутки. Але в будь-якому разі, враховуючи тісну співпрацю двох злочинних режимів, варто до KN -25 придивитись детальніше.   Офіційні тактико-технічні дані KN -25, як і переважної більшості інших зразків сучасної північнокорейської зброї, не опубліковані. Уся інформація походить з аналізу пропагандистських фото- та відеоматеріалів з КНДР та відстежування траєкторій випробувальних пусків. Навіть назва KN -25 – це умовне позначення, надане американцями (як і, наприклад САУ «Коксан» чи РСЗВ М1991 ). В публікаціях вказується, що ракета KN -25 має калібр 600 мм – але правильніше сказати «близько 600 мм», бо точно він не відомий, а...
Докладніше

Як росіяни намагались створити скрєпний HIMARS і що з цього вийшло

Зображення
  Створивши дуже добру РСЗВ MLRS , американці не зупинились. Річ у тім, що система ця – типовий продукт епохи холодної війни, оптимізований для застосування на Європейському ТВД. Для експедиційних же сил потрібна була система легша, з кращою стратегічною і тактичною мобільністю (простіше кажучи, оптимізована для перекидання повітряним шляхом і для швидких маршів власним ходом). Так з’явився HIMARS . Аналогічним чином спробували піти і запорєбрікові конструктори – але в них (наразі) нічого не вийшло...   У 2000-х роках на Мотовіліхінських заводах в Пєрмі створили полегшений варіянт «Смерча» - РСЗВ 9К58-4 «Кама». Її бойова машина 9А52-4 замість громіздкого МАЗівського шасі використовувала значно компактніше чотиривісне шасі КамАЗ-63501. Як і у випадку з переходом від MLRS до HIMARS , це призвело до скорочення залпу удвічі – з 12 до шести реактивних снарядів. При цьому в пориві нізкопоклонства пєрєд Западом лаптєногі мастєровиє спробували відмовитись від скрєпних трубчастих ...
Докладніше

ЗРК "Маджид"

Зображення
  Дванадцятиденна ізраїльсько-іранська війна стала для системи ППО Ірану суцільною компрометацією. Широчезна гама ЗРК, як імпортних, так і власних (чудернацьких покручів з американських, радянських/російських і китайських елементів) виявилась неспроможною відбити атаки сучасних бойових літаків. На цьому безрадісному для чалмоносців тлі світлою плямою виділяється один тип засобів ППО – ЗРК малої дальності «Маджид», відомий також під експортним позначенням AD -08. Більшість іранських відеозаписів об’єктивного контролю ураження повітряних цілей (безпілотників) – це робота «Маджидів».   Чим характерний цей ЗРК? Перш за все – це нова розробка, а не творче переосмислення виробів півстолітньої давнини. У війська цей ЗРК пішов з 2023 р. Система мобільна і малогабаритна (базується на пікапі), що полегшує маскування. І ще – «Маджид» задумувався як повністю пасивна система. Тобто, цей ЗРК не має радару, лише оптоелектронну станцію – а значить, його не можна засікти за випромінюванням...
Докладніше