Від "Піліци" - до "Піліци з плюсом": польська система ближньої ППО

 

Польща зараз реалізує широко закроєну програму модернізації наземної складової системи протиповітряної оборони. Про неї ми вже трохи розповідали, нагадаємо лише, що передбачає вона реалізацію трьох основних програм: ЗРК великої дальності Wisła (чотири дивізіони – комплекси «Петріот»), середньої дальності Narew (польска комплектація з ЗКР CAMM-ER; 12 дивізіонів) і системи малої дальності Pilica+ (22 батареї). Основним завданням останніх буде прикриття позицій «Петріотів» - для цього виділяється 16 батарей Pilica+ (по одній на кожну батарею «Петріотів»). Ще п’ять батарей Pilica+ прикриватимуть основні польські авіабази, а одна буде навчальною. Сьогодні розберемось саме з цією складовою – системами Pilica і Pilica+.

 

Історія системи Pilica сягає 2006 р., коли фахівці Військової технічної академії спільно з командуванням ППО Повітряних Сил опрацювали вимоги для нової системи ППО авіабаз:

-       висока ефективність протидії маловисотним цілям (БПЛА і крилатим ракетам);

-       здатність тривалий час перебувати в бойовій готовності;

-       мала чисельність обслуги;

-       висока живучість;

-       аеротранспортабельність;

-       можливість роботи в пасивному режимі (електронно-оптичні сенсори, оптоволоконні кабелі);

-       можливість взаємодії з системою управління повітряним рухом.

 

Проведений аналіз показав, що з урахуванням доступних технологій єдиною системою озброєння, на основі якої можна побудувати новий комплекс, є ZUR-23-2KG Jodek-G – тобто, стара добра ЗУ-23-2 з новим прицілом і доданою парою пускових установок ПЗРК Grom/Piorun. Майбутній варіант для Повітряних Сил отримав позначення ZUR-23-2SP Jodek-SP.

 

Восени 2010 р. був утворений консорціум для розробки системи Pilica, лідером якого стала Військова технічна академія, а учасниками – ВАТ «Дослідно-конструкторський центр механічного устаткування» і ВАТ «Бумар». В серпні 2012 р. пройшли перші випробування прототипу установки Jodek-SP з електронно-оптичною головкою ZMO-2 Horus, яка розглядалась як тимчасове рішення. Наступного року її замінили на нову головку GOS-1 Aurora, яка після допрацювання і стала штатною.

 

Вогнева установка Jodek-SP

У 2013-2014 рр. виготовили другий прототип Jodek-SP і командний пункт в конттейнері на шасі двовісної вантажівки Jelcz 442.32. Під час випробувань використовувався радар польського виробництва Soła. Однак серійні комплекси отримали іншу РЛС – ізраїльську Elta/IAI ELM-2106NG, якій надали польське позначення SRL-97.

 

24 листопада 2016 р. Інспекторат озброєнь підписав контракт з консорціумом PGZ-PILICA, створеним для реалізації програми, який передбачав постачання у 2019-2022 рр. шести батарей Pilica (через пандемію COVID-19 термін продовжили до 2023 р.).

КП системи Pilica

 

Батарея PSR-A Pilica включає:

-       командний пункт на шасі Jelcz 442.32 Р06 з довгою шестимісною кабіною і 10-футовим контейнером. В останньому знаходиться апаратура зв’язку і дизель-генератори, а робочі місця операторів обладнані в кабіні;

-       транспортована РЛС SRL-97;

-       шість вогневих установок (ВУ) ZUR-23-2SP Jodek-SP з тягачами Jelcz 442.32 S04 з подовженими чотиримісними кабінами. Штатний спосіб транспортування ВУ – не на причепі, а в кузові тягача; ведення вогню теж можливе з кузова;

-       шість консолей дистанційного управління PKZS з монітором і джойстиком для дистанційного керування ВУ (з кабіни тягача або з віддалі до 100 м від ВУ);

-       комплект оптоволоконних кабелів, арматури та інших комплекуючих для організації зв’язку між КП і ВУ (на відстані до 5 км), а також між КП і РЛС;

-       дві транспортні машини і два транспортери боєприпасів – усі на шасі Jelcz 442.32 S02 з короткою двомісною кабіною.

 

Структура батареї Pilica

Загалом в батареї – 11 автомобілів, усі – різні варіанти двовісного повноприводного Jelcz 442.32.

 

Консоль дистанційного управління PKZS

Перший батарейний комплект PSR-A Pilica в грудні 2020 р. надійшов для дослідної експлуатації в 37-й ЗРДН Повітряних Сил. За її результатами внесли деякі зміни, спрямовані на покращення ергономії КП, облаштували на КП місце для транспортування ручної пускової установки ПЗРК Grom тощо. У 2022 р. поставили ще три комплекти – в 32-й, 34-й і 35-й ЗРДН. Два останніх мають надійти цього року – ймовірно в 33-й і 36-й ЗРДН.

 

Повномасштабна російська агресія проти України змусила польське військове керівництво критично проаналізувати діючі плани розвитку Війська Польського, в тому числі і протиповітряної оборони. Одним з висновків стала необхідність забезпечення захисту дивізіонів Wisła від крилатих ракет, керованих ракет класу «повітря-поверхня» і БПЛА без залучення засобів комплексів Narew. Оптимальним рішенням визнали батарею Pilica, посилену пусковими установкам ракет САММ, радаром Bystra і системою виявлення і знищення БПЛА C-UAS (Counter Unmanned Aerial System). Опціонально передбачається включення до складу батареї нових 35-мм ВУ з програмованими снарядами. Так сформувалась концепція систему Pilica+.

 

Для реалізації програми утворили новий консорціум PGZ-PILICA+. 4 жовтня 2022 р. цей консорціум підписав з Агенцією озброєння рамкову угоду, яка передбачала виготовлення 16 нових батарей Pilica+ (у тому числі однієї навчальної), а також доведення до такого ж стандарту шести батарей Pilica, замовлених у 2016 р.

 

«Стара» частина батареї Pilica+ лишається без змін: КП, шість ВУ Jodek-SP з консолями дистанційного управління, РЛС SRL-97 (або інша), дві транспортні машини і два транспортери боєприпасів. Виняток становитиме навчальна батарея, в якій буде лише дві ВУ і один транспортер боєприпасів, а також КП, РЛС і дві транспортні машини.

 

До «нової» частини увійдуть:

-       КП ZENIT-MP+ на шасі Jelcz (ймовірно, тривісному);

-       радар Bystra на шасі двовісного бронеавтомобіля Żubr-P з дизель-генератором на одновісному причепі;

-       дві ПУ iLauncher (кожна для восьми ЗКР САММ) на чотиривісних шасі Jelcz 882.57;

-       дві ТЗМ на шасі Jelcz 882.57;

-       система C-UAS;

-       опціонально – дві ВУ з 35-мм гарматами KDA і програмованими снарядами.

 

Закупівля елементів Pilica+ відбувається частинами. Першою (29 березня 2023 р.) підписали угоду про постачання 22 радарів Bystra (термін виконання – 2026-2028 рр.). Вартість її – 1,1 млрд злотих (хочемо дізнатись приблизну ціну в гривнях – множимо на 9, в доларах – ділимо на 4). Друга угода, підписана 28 квітня, передбачає поставку у 2025-2029 рр. елементів «старої» частини системи: 16 КП, стільки ж радарів SRL-97 (або інших), 92 ВУ Jodek-SP з консолями дистанційного управління, 32 транспортні машини і 31 транспортер боєприпасів – загалом 171 машина на шасі Jelcz 442.32. Вартість цієї угоди – 2,98 млрд злотих. Третій контракт, теж укладений 28 квітня, передбачає постачання 38 ПУ iLauncher (без шасі) та кількасот ракет САММ. Його вартість – 12,3 млрд злотих, а термін виконання – 2025-2029 рр. Чому тільки 38 ПУ, а не 44? Річ у тім, що поляки вирішили скерувати в батареї Pilica+ компоненти, раніше придбані для програми Mała Narew – шість ПУ iLauncher і чотири ТЗМ. Система середньої дальності Narew теж використовує ПУ iLauncher, але з ракетами CAMM-ER дальністю 45 км, а не САММ (25 км). Крім того, до неї входять радари Soła, а не Bystra. Від Narew візьмуть і КП ZENIT-M, який після допрацювання під потреби системи Pilica+ отримає позначення ZENIT-MP+.

 

Для комплектації замовлених систем Pilica+ найближчим часом очікується укладення ще двох контрактів. Один з них – на 22 КП ZENIT-MP+, інший – на 78 шасі Jelcz 882.57 для 38 ПУ iLauncher і 40 ТЗМ; ймовірно, він включатиме також 22 тривісних шасі для КП ZENIT-MP+.

 

Вогнева установка для боротьби з БПЛ з 12,7-мм чотириствольним кулеметом

Наразі невизначеною лишається комплектація підсистеми C-UAS, призначеної для боротьби з БПЛА. Вона має включати власний КП, засоби виявлення БПЛА, а також кінетичні й некінетичні засоби ураження. В якості кінетичного компоненту, ймовірно, застосують систему, створену фірмою ZM Tarnów S.A. у 2018-2022 рр. Вона складається з 12,7-мм чотириствольного кулемета WLKM (схеми Гатлінга) зі швидкострільністю до 3600 постр./хв, інтегрованої з ним оптоелекторонної головки та радару, спеціально спроєктованого для викриття малих повітряних цілей. Останнім компонентом Pilica+, можливо, стане 35-мм ВУ з гарматою KDA і програмованими снарядами. В Польщі вже взята на озброєння аналогічна корабельна артустановка OSU-35K. В разі інтеграції в систему Pilica+ така ВУ візьме на себе ураження цілей на дистанціях 1,5-5 км, доповнивши і частково замінивши ПЗРК Grom/Piorun. На дистанціях до 1,5 км працюватимуть ВУ Jodek-SP і C-UAS, а від 5 до 25 км – ракети САММ.

 

Установка OSU-35K під час берегових випробувань

Система Pilica та її розвиток до рівня Pilica+ – добрий приклад розвитку системи ППО з відкритою архітектурою, який супроводжується стрибкоподібним зростанням бойової ефективності. Особливо варто відзначити, що більшість компонентів системи, починаючи від автомобільних шасі і закінчуючи радарами та командними пунктами, спроєктовані й виробляються в Польщі.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9