"Айдарівський" "Васільок"

Цікава і досить акуратна саморобка батальйону "Айдар". Ймовірно, осінь 2014-го (а, може, 2015 рік). Артилерійська частина від "Васілька" - 82-мм автоматичного міномета 2Б9 - на шасі ГАЗ-66. 
 Зварна платформа з, я сказав би, витонченою тумбовою установкою. Теоретично "Васільок" на "шишигу" можна і на штатному лафеті вперти, але, можливо, той був пошкоджений. Чого бракує - так це аутригерів (додаткових опор). Без них навряд чи автоматичний вогонь буде прицільним. А ось одиночними - будь ласка...

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Польський малий калібр: для моря і для суходолу

Зображення
  OSU -35К на тральщику "Мева" Одним з цікавих продуктів польської оборонної промисловості є 35-мм артсистема  OSU -35К , яка первісно створювалась для озброєння кораблів, але невдовзі, ймовірно, потрапить і в наземні частини ППО. Придивимось до неї докладніше.   Ще у 2012 р. в Польщі була ініційована програма створення корабельної артустановки зі швейцарською 35-мм гарматою KDA і інтегрованою оптоелектронною головкою ZGS -158. Навесні 2016 р. прототип OSU -35 встановили для випробувань на корветі «Кашуб». Тести, які тривали до кінця 2018 р., показали необхідність внесення низки суттєвих змін, насемперед – зниження маси елементів системи, а також інтеграції артустановки з корабельною бойовою інформаційно-керуючою системою. До цього додались зміни, запроваджені з ініціативи самих проєктантів і зумовлені технологічним прогресом в галузях конструкційних матеріалів, приводів наведення, систем передачі даних тощо. Підсумком стала поява системи OSU -35К, в якій від першого...
Докладніше

Як росіяни намагались створити скрєпний HIMARS і що з цього вийшло

Зображення
  Створивши дуже добру РСЗВ MLRS , американці не зупинились. Річ у тім, що система ця – типовий продукт епохи холодної війни, оптимізований для застосування на Європейському ТВД. Для експедиційних же сил потрібна була система легша, з кращою стратегічною і тактичною мобільністю (простіше кажучи, оптимізована для перекидання повітряним шляхом і для швидких маршів власним ходом). Так з’явився HIMARS . Аналогічним чином спробували піти і запорєбрікові конструктори – але в них (наразі) нічого не вийшло...   У 2000-х роках на Мотовіліхінських заводах в Пєрмі створили полегшений варіянт «Смерча» - РСЗВ 9К58-4 «Кама». Її бойова машина 9А52-4 замість громіздкого МАЗівського шасі використовувала значно компактніше чотиривісне шасі КамАЗ-63501. Як і у випадку з переходом від MLRS до HIMARS , це призвело до скорочення залпу удвічі – з 12 до шести реактивних снарядів. При цьому в пориві нізкопоклонства пєрєд Западом лаптєногі мастєровиє спробували відмовитись від скрєпних трубчастих ...
Докладніше

Міномет М-240

Зображення
  Оновлення від 19.03.2025 Бомбезне свіже відео про використання міномета М-240 3-ю окремою штурмовою бригадою Як тягач використовується Iveco LMV М-240 в музейній експозиції в Києві З другої половини 30-х років минулого століття радянське військово-політичне керівництво приділяло пильну увагу мінометам – як дешево му , нескладно му у виробництві та експлуатації, і водночас ефективно му засобу вогневої підтримки сухопутних військ. Ухвалена у 1938 р. перспективна система артилерійського озброєння Червоної армії передбачала широке впровадження мінометів у війська: 50-мм – у стрілецьку роту, 82-мм – у батальйон, 120-мм – у полк, 160-мм – у стрілецьку дивізію. 240-мм – в артилерію Резерву головного командування (РГК). Пріоритетними вважалися перші три калібри – скажімо, перший зразок батальйонного міномета надійшов на озброєння Червоної армії ще до прийняття зазначеної програми, у 1936 р. У 1938 р. з'явилися ротний та полковий міномети. Розробка ж важчих систем йшла повільно. 160-мм...
Докладніше