ЗРК "Стріла-1" в арміях країн Організації Варшавського договору

Компактний самохідний зенітний ракетний комплекс "Стріла-1" був досить поширений у свій час - за деякими даними, виготовили близько 1350 пускових установок. активно постачався він і союзникам СРСР, однак у Європі - в країнах ОВД - популярністю не користувався.

Національна народна армія НДР планувала отримати 96 ЗРК "Стріла-1", але реально у 1977-1981 рр. поставили тільки 24. Більшість з них зосередили в 7-й танковій дивізії, кожен полк якої (14-й, 15-й, 16-й танкові і 7-й механізований) отримали по чотири таких ЗРК. Ще менші партії надійшли до Болгарії та Угорщини.

Чехословацька народна армія отримала лише чотири ЗРК "Стріла-1". Вони надійшли до 3-го мехполку 1-ї танкової дивізії.

Досить цікавою була історія "Стріли-1" в Польщі.

22 липня 1974 р. на параді у Варшаві вперше були продемонстровані 12 ЗРК цього типу. Це були майже всі "Стріли-1", поставлені у ПНР - вона отримала 14 таких комплексів. ЗРК укомплектували батареї у 12-му механізованому і 18-му танковому полках 4-ї механізованої дивізії та у 9-му мехполку 12-ї механізованої дивізії. Ще дві пускові установки потрапили до Вищої школи ППО у Кошаліні.

Польщі також продали ліцензію на виробництво ракет для "Стріли-1". Виготовлялись вони на заводі "Меско" в Скаржиску Камєнней, причому всі електронні компоненти для ракет постачались з СРСР. Оскільки потреби Війська Польського були незначними, більшість ракет йшли на експорт. Підприємство не мало власної пускової установки, тому контрольні пуски визначеної кількості ракет з кожної партії проводились на полігоні у Віцку із застосуванням ЗРК 18-го танкового полку. На фото - власне епізод таких стрільб. На передньому плані - старший огньомістж (старший сержант) Єжи Зендеровскі, якого поляки вважають світовим рекордсменом за кількістю запущених ракет "Стріла-1". На його рахунку - 115 пусків, з них 21 - упродовж одного дня, 28 червня 1979 р.

Намагались поляки створити і власний "клон" "Стріли-1", використовуючи шасі МТ-ЛБ (випускався в Польщі). Бойова машина отримала назву "Туркус", але через економічну кризу далі прототипу справа не пішла.

Ще однією країною ОВД, яка отримала ліцензію на виробництво "Стріли-1", стала Румунія. Як шасі румуни обрали ТАВС-79 - власну "варіацію на тему" БРДМ-2. Комплекс отримав позначення СА-95, а ракета - А-95. Виготовили близько 40 пускових установок.