"Чунму": корейський гібрид HIMARS i MLRS

 

На відміну від свого північного сусіда, Республіка Корея (РК) використовує значно меншу гаму ракетного озброєння. Донедавна основу корпусної реактивної артилерії становили досить прості, якщо не сказати – примітивні, 130/131-мм РСЗВ К136 «Курйон», взяті на озброєння 1981 р. Армія РК отримала лише 156 таких систем. В 90-х роках минулого століття їх доповнили американські системи MLRS (48 ПУ М270 і 10 М270А1). Для заміни застарілих «Курйонів» уряд РК в 2006 р. ухвалив рішення створити власну РСЗВ нової ґенерації.

 

РСЗВ К136

Проєктування

 

У червні 2009 р. уряд РК уклав з фірмою «Дусан Дефенс Системз енд Текнолоджі» угоду про створення РСЗВ K-MLRS. У 2016 р. ця фірма була поглинута концерном «Ханва», який створив на її базі відділення «Ханва Дефенс Системз». Воно й перейняло на себе виробництво і удосконалення K-MLRS.

 

При створенні нової системи повною мірою враховувався досвід експлуатації американських систем MLRS. Одним з уроків, які взяли до уваги корейські фахівці, стала висока вартість виробництва і експлуатації гусеничних шасі порівняно з колісними. Перевага гусеничних MLRS у прохідності, на думку корейських військових, є ефемерною, оскільки транспортери боєприпасів до них використовують колісне шасі. Однак переводячи РСЗВ на колісне шасі, корейці не пішли шляхом своїх американських вчителів – ті, як відомо, у своєму HIMARSi зменшили кількість ракет у залпі удвічі порівняно з MLRS. Корейська ж система зберегла потужність залпу MLRS. По суті, корейці створили не свій варіант HIMARS, а «колісний MLRS». За це довелось заплатити масою й габаритами – K-MLRS використовує не тривісне шасі (як HIMARS), а чотривісне.

 

Наочне порівняння MLRS i K-MLRS

Конструкцію артилерійської частини корейці перейняли від MLRS – така само коробчаста рама з вбудованим механізмом перезаряджання, яка вміщає два пакети з реаактивними снарядами. Водночас вона дещо удосконалена – наприклад, рами механізму перезаряджання в неробочому положенні повністю сховані, а не виступають назовні, як у MLRS і HIMARS.

 

Створення K-MLRS завершилось у 2013 р.: в листопаді оголосили про досягнення системою бойової готовності, а в березні 2014-го затвердили план серійного виробництва. Спочатку передбачалось виготовити 367 таких РСЗВ, але згодом цю кількість скоротили до 218.

 

K-MLRS отримала військове позначення К239, яке «натякає» на калібр основних боєприпасів. Назву ж «Чунму» обрали на конкурсі у 2011 р. Вона означає «небо закрите [хмарою ракет]».

 

Конструкція

 

Комплекс «Чунму» складається з двох машин – пускової установки K239L і транспортера боєприпасів К239Т. Власне, транспортера боєприпасів, а не транспортно-зарядної машини – бо «Чунму», так само, як і американські аналоги, не потребує ТЗМ. Функція К239Т – доставити пакети ракет у визначене місце і викласти їх на ґрунт, а заряджання здійснюється спеціальним механізмом самої K239L.

 

Обидві машини використовують однакове чотиривісне шасі, походження якого достеменно невідоме. Свого часу з’явилась інформація, що шасі створила фірма «Дусан Інфракор» (зараз – «Хюндай Дусан Інфракор»). Але в маркетингових матеріалах К239 вказується, що шасі виготовляє концерн «Ханва». За ще однією версією, для «Чунму» використовується перероблене шасі КІА КМ1500 (воно, зокрема, використане в пускових установках ракет «поверхня-поверхня» «Хюнму-2А/В»), але вкорочене, зі спрощеною підвіскою і іншою броньованою кабіною. Остання є однорядною тримісною, обладнаною кондицонером і системою захисту від зброї масового ураження.

 

Маса K239L сягає 31 т, довжина, ширина і висота – відповідно, 9, 2,9 і 3,3 м. Дизель потужністю 450 к.с. дозволяє на шосе розігнатись до 80 км/год, а 250-літрові паливні баки забезпечують запас ходу 450 км (теж по шосе). На позиції пускова установка стабілізується чотирма гідравлічними домкратами. Цим K239L відрізняється від HIMARS – остання під час стільби досить помітно розхитується, через що може вести вогонь тільки керованими боєприпасами. Корейська ж система завдяки стійкості на позиції може використовувати і некеровані ракети. Зокрема, для неї створені 20-зарядні пакети зі 131-мм реактивними снарядами К33 від РСЗВ К136 (старіші 130-мм К30 «Чунму» не використовує). Такий снаряд має максимальну дальність пуску 36 км, важить 64 ккг і споряджається бойовою частиною масою 20 кг. Також демонструвались фото з випробувань, на яких K239L стріляла 227-мм снарядами М26 (точніше, місцевими копіями – КМ26А2) від MLRS.

 

Боєприпаси для К239

Основний боєприпас «Чунму» - однойменна керована ракета калібру 239 мм, схожа за основними параметрами на американську М31. Вона використовується з шестизарядних пакетів, важить 340 кг (бойова частина – 90 кг) і має дальність пуску 80 км. Ракета може комплектуватись бетонобійною, термобаричною або касетною БЧ. В процесі розробки знаходиться ракета «Чунму ІІ» калібру 400 мм (запускатиметься з двозарядних пакетів). За оцінками експертів, її маса становить близько 700 кг, а дальність пуску може сягати навіть 200 км. Нарешті, передбачено використання 600-мм ракет KTSSM (одна ракета в пакеті; дальність пуску 120 км, маса ракети 1,5 т, БЧ – 500 кг).

Навесні 2023 р. в Республіці Корея пройшли випробування ракет KTSSM-I. Дальність пуску їх сягає 200 км (раніше фігурували цифри 120 і 180 км. Випробовуються і ракети KTSSM-II зі ще більшою дальністю, але їхні дані наразі не оприлюднені.

Пуск ракети KTSSM-I

Пускова установка К239 з двома ракетами KTSSM-I

 

Транспортер боєприпасів К239

ТЗМ К239Т перевозить чотири пакети з ракетами. Для управління батареєю використовується КШМ К277А1 (на шасі БТР К200А1 – корейского «клону» американської БМП AIFV). Назагал же дані про систему управління вогнем К239 дуже скупі. ПУ K239L обладнана супутниковою навігаційною системою, дані з якої необхідні для програмування систем наведення керованих ракет (комбінованих – інерційних з GPS-коригуванням). Для цілевказання РСЗВ використовуються безпілотні літальні апарати, а також контрбатарейні РЛС TPQ-74К «Чонкьюн ІІ».

 

Служба і бойове застосування

 

В армії Республіки Корея РСЗВ «Чунму» зведені в дивізіони по 18 ПУ (три батареї по шість ПУ), які, у свою чергу, входять до корпусних артилерійських бригад. За даними довідника Military Balance, станом на початок 2022 р. армія мала близько 200 ПУ K239L (старих К136 лишилось тільки близько 40). Висловлюються думки, що виробництво К239 продовжуватиметься і після випуску заявлених 218 систем.

 

Експорт «Чунму» до 2022 р. просувався мляво. Зокрема, вдалось продати 12 ПУ і 12 ТЗМ в Об’єднані Арабські Емірати (за 805 млн доларів; поставлені в лютому 2021 р.). А в березні 2023 р. з'явились фото таких систем в армії Саудівської Аравії.

Справжнім проривом стало укладення в жовтні 2022 р. рамкової угоди з Польщею, яка передбачає постачання до 288 таких РСЗВ. При цьому, на відміну від закуплених Польщею РСЗВ HIMARS, "Чунму" пройдуть "полонізацію", включаючи використання чотиривісних шасі "Єльч" Р882 (через що РСЗВ прозвали "Чун'єль" або "Єльму"; офіційно ж вони називаються "Хомар-К") і системи управління вогнем "Топаз+". Польські експерти відзначають низку переваг полонізованого "Чунму" над HIMARS, зокрема, удвічі більший залп і простору дворядну кабіну. З іншого боку, вони вказують і на недоліки - велику масу й габарити та тривалішу передстартову підготовку (ПУ необхідно виважити на аутригерах).

4 листопада 2022 р. був підписаний контракт вартістю 3,55 млрд дол., який передбачає постачання Польщі 218 ПУ РСЗВ "Чунму", а також боєприпасів до них і послуг з навчання і сервісу. Передбачається, що перший дивізіон (18 ПУ) надійде до кінця 2023 р., а увесь контракт розрахований на 2023-2027 рр. У червні 2023 р. були продемонстровані перші полонізовані системи.

Полонізований варіант "Чунму"

Серед потенційних покупців "Чунму" називають Норвегію (у вересні 2022 р. "Ханва Дефенс" підписала меморандум про порозуміння з "Конгсберг Груп" стосовно маркетингу "Чунму" в цій країні), Румунію і Іспанію ("Чунму" розглядається як одна з можливих кандидатів на закупівлю поряд з бразильською системою "Астрос ІІ" та ізраїльською PULS).

Оновлення від 24.11.2024

Тривають поставки "Хомарів-К" в Польщу - у вигляді модулів артилерійської частини, які вже на місці монтуються на шасі "Єльч". У найсвіжішій партії 13 листопада прибуло 8 модулів, а загальна їхня кількість сягнула 52-х - майже чверті з замовлених.

В самій же Республіці Корея 15 листопада була підписана угода на постачання третьої партії К239 (і ТЗМ до них) на суму майже 245 млн. доларів. Кількість замовлених РСЗВ не оголошена, а постачання має здійснюватись у 2025-2026 рр. Нові К239 мають поступово замінити MLRS.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818