Довга рука бульбофюрера, або ж Білоруський "Полонез" з китайським акцентом

 

Білорусь, так само, як і Україна, успадкувала від СРСР величезні арсенали озброєння, причому достатньо сучасного. В галузі ракет і реактивної артилерії це були 60 пускових установок 9К72 «Ельбрус» («Скад»), 36 – «Точка», 48 РСЗВ «Смерч», 84 – «Ураган», 295 – «Град». Зрозуміло, що зараз ця кількість суттєво скорочена. В кожній з чотирьох регулярних механізованих бригад лишився дивізіон «Градів» (по 18 ПУ; з урахуванням резерву є 128 таких РСЗВ), Північно-Західне і Західне оперативні командування мають полки «Ураганів» (відповідно, 427-й і 1199-й; по 18 ПУ). В центральному підпорядкування залишились 336-та реактивна артбригада (36 «Смерчів») і 465-та ракетна бригада (12? ПУ «Точка-У»). Нині усе це озброєння є застарілим. У пошуках шляхів оновлення реактивно-артилерійського озброєння керівництво Білорусі вирішило вдатись до найскладнішого, але потенційно вигідного: створити власну систему. Відповідне завдання було оголошене Алєксандром Лукашенко у 2008 р. Зрештою, вони призвело до появи РСЗВ «Полонез».

 

Проєктування

 

На відміну від України, Білорусь за радянських часів не мала на своїй території жодного підприємства чи конструкторського бюро, спроможного проєктувати і виготовляти ракетну техніку. Починати доводилось з основ – зі створення такого осередку. Ним став Завод точної електромеханіки, утворений у 2009 р. Пріоритетним його завданням стало створення сучасної далекобійної РСЗВ калібру 300 мм. Попередній цикл дослідних робіт завершився у 2012 р. Ще рік витратили на планування подальшої розробки, а в січні 2014 р. почалась практична реалізація проєкту «Полонез». Йшла вона дуже швидко – вже в березні 2015 р. був готовий «кістяк» вогневого модулю: машина управління, дві пускові установки і дві транспортно-зарядні машини. 9 травня дві ПУ і дві ТЗМ взяли участь в параді у Мінську. Державні випробування успішно завершились 30 травня 2016 р., а 16 червня того ж року в Гомельській області пройшли перші пуски ракет розрахунками стройового підрозділу – почались військові випробування.

 

Як же білорусам вдалось так швидко створити практично з нуля сучасну РСЗВ? Все просто – вони пішли шляхом найменшого опору, купивши найважливішу складову (ракету) за кордоном. В Китаї купили ракети А200 і А300 (з родини General Army Tactical Strike System), які в Білорусі сором’язливо називають «тип 1» і «тип 2». Ці ракети мають калібр 301 мм і інерційну систему наведення з супутниковим коригуванням. Мінімальна і максимальна дальність пуску для А200 становить 50 і 200 км, а для А300 – відповідно, 120 і 300 км. Кожна ракета в залпі може наводитись на свою ціль – важливо тільки, щоб ці цілі лежали в межах квадрату 10х10 км (для А300 – 20х20 км).

 

Ракета А200 має довжину 7264 мм, розмах стабілізаторів 615 мм і важить 725 кг. Стартовий прискорювач має довжину 2800 мм і масу 210 кг. А300 довша і важча – відповідно, 7496 мм і 775 кг, а її прискорювач має довжину 3032 мм. Обидва типи ракет комплектується БЧ масою 130 кг (фугасною, осколково-фугасною або касетною). Модуль з чотирма ракетами А200 у транспортно-пускових контейнерах важить 6220 кг, з чотирма ракетами А300 – 6500 кг.

 

Виробництво ракет «тип 1» і «тип 2», начебто, налагоджено в Білорусі, причому з частковим імпортозаміщенням. У квітні 2018 р. в Китаї провели випробування двох ракет з білоруською системою наведення (навігаційна система НБ1600, автопілот і виконавчі механізми).

 

Комплекс під ракети «тип 1» позначається В-200 «Полонез», а під «тип 2» – В-300РК «Полонез-М». Білоруси декларують наміри розширити спектр боєприпасів «Полонеза». У 2017 р. демонструвалась балістична ракета з дальністю пуску 300 км, в якій експерти швидко впізнали китайську М20. Ця ракета з інерційно-супутниковою системою наведення і БЧ масою 480 кг. Ракета має довжину 7835 мм, діаметр 750 мм і масу аж 4 тонни. Теоретично на ПУ «Полонеза» можна було б помістити два контейнери з балістичними ракетами, але на практиці жодної інформації про реалізацію цієї можливості не з’являлось.

 

На початку 2021 р. білоруський Державний військово-промисловий комітет оголосив про проведення в найближчому майбутньому випробувань крилатої ракети «Аіст» призначеної для «Полонеза». За опублікованою інформацією, вона важить 1500 кг, має довжину 6 м і швидкість польоту 900 км/ч. Що найцікавіше – «Аіст» комплектується українським(!) турбореактивним двигуном МС-400 виробництва «Мотор-Січ»...

 

Конструкція

 

Усі елементи «Полонеза» розміщуються на автомобільних шасі білоруського виробництва. Для машини бойового управління В-200МБУ (використовується як на батарейному, так і на дивізіонному рівні) використане тривісне повнопривідне шасі МАЗ-631705-262р. На ньому встановлений контейнер з робочими місцями операторів і необхідним обладнанням, а також дизель-генератор. Час безперервної роботи становить 48 годин, а важить В-200МБУ аж 22 тонни. Її розрахунок складається з чотирьох осіб.

 

Для розгортання В-200МБУ (без встановлення антен і прокладання кабельних ліній) потрібно щонайменше 10 хвилин, а час від моменту увімкнення апаратури до готовності її до використання становить 5 хвилин. Машина обладнана короткохвильовою і ультракороткохвильовою радіостанціями (дальність дії, відповідно, 300 і 30 км).

 

Пускова установка В-200БМ і транспортно-зарядна машина В-200ТЗМ використовують чотиривісне повнопривідне шасі МЗКТ-7930-300 «Астролог» з дизелем потужністю 500 к.с. На ПУ встановлена поворотна платформа з двома пакетами по чотири ракети – тобто, пускова установка є восьмизарядною. Кут горизонтального наведення становить по 30º праворуч і ліворуч від осі машини, вертикального – від +20 до +57º. Час підготовки до повного залпу становить 8 хвилин, час самого залпу – 57 секунд. Для переведення ПУ з бойового положення у маршове потрібно дві хвилини. Бойова машина обладнана засобами зв’язку, приймачем супутникової навігації GPS, а також апаратурою для введення даних про ціль і видачі установок для стрільби без участі машини управління.

 

Розрахунок В-200БМ складається з трьох осіб. Важить машина (в зарядженому стані) 45980 кг, а її розміри в транспортному положенні становлять 12670 (довжина) х 3120 (ширина) х 3840 (висота) мм. ТЗМ В-200ТЗМ трохи легша – 43980 кг. Вона транспортує два пакети і має кран для їхнього перевантаження на ПУ. Розрахунок ТЗМ, як і ПУ, складається з трьох осіб. Сама процедура перезарядки трудомістка і тривала в часі: підготовка ТЗМ до роботи триває 10 хвилин, а перезарядка – 20.

 

У 2018 р. комплекс «Полонез» був модернізований до рівня «Полонез-М» задля застосування ракет А300. Тепер до його складу входять машини В-300МБУ, В-300БМ і В-300ТЗМ. Також з’явилась машина технічного обслуговування В-300МТО. Вона, як і машина управління, використовують шасі МАЗ-631705-262р. А ось для В-300БМ і В-300ТЗМ використані модернізовані шасі МЗКТ-7930-313 з удосконаленою гідромеханічною коробкою передач, збільшеним запасом палива, поліпшеними системами охолодження і паливною, а також кращим кондиціонером.

 

Служба і бойове застосування

 

Система «Полонез» була офіційно взята на озброєння білоруської армії 19 серпня 2016 р. Нею укомплектували 77-й окремий дивізіон 336-ї реактивної артбригади (м. Осіповічі). Для нього поставили «кістяковий» комплект системи: чотири машини управління (для трьох батарей і штабу дивізіону), шість ПУ і три ТЗМ. У 2019 р. комплект модернізували до рівня «Полонез-М», але він і надалі лишається «кістяковим»: кожна вогнева батарея має лише по дві ПУ і одній ТЗМ. Принаймні двічі – у травні 2018 р. і вересні 2021-го – розрахунки 77-го дивізіону відпрацьовували практичні пуски в Казахстані, на полігоні Сари-Шаган.

 

Створюючи «Полонез», білоруси сподівались на його експорт. Сподівання виправдались, хоч і обсяг експорту був невеликим. Єдиним на разі зарубіжним покупцем став Азербайджан, який у 2018 р. отримав, за білоруськими даними «десять комплексів». Ймовірно, все-таки, маються на увазі пускові установки. Цікаво, що азербайджанська сторона заявила про наявність у боєкомплекті її «Полонезів» ракет з дальністю стрільби 300 км. У 2020 р. вони взяли участь у черговій війні за Нагірний Карабах. Зокрема, за вірменськими даними, на початку жовтня з «Полонезів» був обстріляний Степанакерт.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9