Артилерійська розвідка у Війську Польському

 

 Я вже неодноразово звертався до питання стану справ і перспектив розвитку артилерії Війська Польського. Сьогодні ж трохи детальніше – про дуже важливу складову, яка забезпечує ефективне використання вогневої потужності артилерії, а саме – артилерійську розвідку. У Війську Польському з цим далеко не завжди було гладко – скажімо, клди в березні 2006 р. ухвалювалось рішення про списання польських «Піонів», то один з аргументів звучав приблизно так: «ми все одно не можемо ефективно їх використовувати, бо не маємо засобів артрозвідки, які б покривали дальність стрільби «Піонів»». Однак з того часу ситуація суттєво поліпшилась.

 

Які ж засоби артилерійської розвідки має зараз Військо Польське? Перш за все, це контрбатарейні радари Liwiec. Станція ця була спроєктована в 2002-2006 рр. фірмою PIT-Radwar. У 2009-2010 рр. військо отримало три радари пробної партії, а у 2013-му замовлено ще сім РЛС, поставки яких завершились у 2018 р. Їх розподілили по дивізіонах управління трьох артполків (5-го, 11-го і 23-го) – по три комплекти. Ще один радар потрапив до Навчального центру артилерії в Торуню. Варто відзначити, що в грудні 2010 р. одна з РЛС пробної партії була вислана до Афганістану, де пройшла випробування в бойових умовах.

 

Liwiec базується на тривісному автомобільному шасі Jelcz P.662D.43 і обслуговується трьома особами. Час розгортання станції становить 10 хвилин, а згортання – 5. Кут покриття в азимуті становить 90 градусів, за кутом піднесення – від -5 до +21 градуси. Дальність дії становить понад 40 км, а мертва зона – «кілька кілометрів». Радар здатен викривати навіть 23-мм снаряди. Точність визначення вогневих позицій артилерії і точок падіння снарядів становить 1% від дальності.

 

Назагал Liwiec є добрим і сучасним засобом артилерійської розвідки – от тільки кількість цих радарів вважалась недостатньою ще кілька років тому, бо їх в артполку було менше, ніж дивізіонів (три РЛС на чотири дивізіони). Тепер же, коли Військо Польське формує нові дивізії, а з ними і артполки (зараз реорганізовуються в бригади), нестача контрбатарейних радарів стає ще гострішою. Однак жодної інформації про закупівлю нових РЛС для артилерії останнім часом не надходило.

 

Інший засіб артрозвідки, значення якого переконливо демонструє хід бойових дій російсько-української війни – це безпілотні літальні апарати. З цим у Війську Польському трохи краще. Воно закуповує БПЛА FlyEye виробництва фірми Flytronic (належить до групи WB). У 2010-2022 рр. Міністерство національної оборони замовило (і в більшості вже отримало) 54 комплекти – тобто, 216 БПЛА (кожен комплект має чотири FlyEye). Однак для артилерійських частин призначена тільки частина цих комплектів. До того ж, якась кількість БПЛА, напевно, втрачена під час експлуатації, а ще частина, за припущеннями польських спостерігачів, передана Україні.

 

FlyEye – це БПЛА літакового типу класу міні (розмах крила 3,6 м, довжина 1,8 м, стартова маса 12 кг). Двигун електичний, живлення – від літій-полімерних акумуляторів. Крейсерська швидкість сягає 120 км/год, стеля – 3500 м. Запускається він з руки, приземпляється автоматично у визначеній зоні, причому перед посадкою відокремлюється модуль з електронно-оптичною станцією і акумуляторами, який опускається на парашуті. У випадку втрати зв’язку БПЛА автоматично повертається в точку, де востаннє був зв’язок або здійснює посадку в зазделегідь визначеному місці.

 

Безпілотник комплектується змінними електронно-оптичними головками кількох типів з теле- і тепловізійними камерами з можливістю визначення координат цілей. Передача даних в режимі реального часу можлива на відстані до 30 км.

 

FlyEye постійно удосконалюється. Зараз випускаються БПЛА версії 3.0 зі збільшеною до 80 км дальністю польоту і ширшими можливостями взаємодії з автоматизованою системою управління артилерією Topaz. Опціонально БПЛА можна обладнати пристроєм розпізнавання «свій-чужий».

 

Третя складова засобів артрозвідки – це автоматичний віддалеміро-розвідувальний прилад APDR, який використовується передовими артилерійськими спостерігачами. Він повністю сумісний з системою Topaz. APDR містить лазерний віддалемір Vector 23 (діапазон вимірювання – від 25 м до 25 км), гоніометр GonioLight, гіроскоп МК11-7 і тепловізійний бінокль JIM-LR. Все це монтується на тринозі.

 

Для потреб артилерійської розвідки можуть залучатись додаткові засоби – БПЛА MQ-9 Reaper i Bayraktar TB2, і навіть винищувачі F-16C/D з розвідувальними контейерами DB-110. Спираючись на український досвід, польські фахівці підкреслюють також значення розвідувально-диверсійних груп, здатних забезпечити цілевказання для артилерії, особливо на велику дальність.

 

Які ж шляхи розвитку артилерійської розвідки бачать польські експерти? По-перше, дуже бажаним вважається впровадження до артдивізіонів машин артилерійської розвідки AWR (створених для ротних вогневих модулів самохідних мінометів Rak). По-друге – широке впровадження БПЛА класу мікро, особливо корисних для дій в лісистій чи урбанізованій місцевості. По-третє – впровадження БПЛА більшого радіусу дії, ніж FlyEye, бажано обладнаних РЛС з синтезованою апертурою (враховуючи погодні умови, характерні для Центральної Європи). Від себе додам – все-таки, треба було б розглянути можливість закупівлі додаткових контрбатарейних радарів. Вони значно менш залежні від погодних умов, ніж безпілотники. Ще одне – звертає на себе увагу повне ігнорування засобів звукометричної розвідки. Чи вони вважаються вже застарілими?

 Основну інформацію взяв зі статті Маріуша Цєльми в свіжому числі Nowa Technika Wojskowa. Ну, і додав деякі власні міркування.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9