Artillery and Antitanks

  Артустановка Mk  38  mod . 1 на фрегаті "Інгрехем" (FFG 61) Пістолет для військовослужбовця – це засіб самозахисту, зброя «останнього шансу». Для кораблів таку функцію найчастіше виконують малокаліберні артустановки. Сьогодні ми розповімо про одну з набільш розповсюджених і відомих систем цього класу – американську Mk 38. Від моменту своєї появи у 1988 р. вона пройшла довгу еволюцію – з’явилось чотири основні модифікації Mk 38, причому відмінності між ними настільки суттєві, що правильніше говорити не про модифікації, а про ґенерації.   Отже, по порядку. В середині 80-х років минулого століття флот США зіткнувся з асиметричною загрозою – під час «війни танкерів» в Перській затоці Іран почав використовувати малі швидкісні катери. Виявилось, що кораблі ВМС США просто не мають адекватної зброї для відбиття можливих атак таких катерів. Імпровізовані кулеметні установки були малоефективними – флот потребував чогось потужнішого, на кшталт, хоча б, 20-мм «ерлікона» часів Дру

  САУ "Гвоздика" М21 Сербія поряд з виробництвом нових артсистем (САУ «Нора» В-52 користується неабияким попитом на світовому ринку) не нехтує і модернізацією старих. Головна причина цього – неможливість через фінансові обмеження швидкого оновлення парку польової артилерії шляхом закупівлі нових артсистем. Та ж сама «Нора» В-52 наразі надійшла на озброєння лише одного дивізіона Мішаної артилерійської бригади. А ось артдивізіони чотирьох загальновійськових бригад (в армії Сербії вони не мають жодного прикметника на кшталт «піхотна» чи «механізована», а іменуються просто і невибагливо, як у радянському колгоспі: 1-ша, 2-га, 3-тя і 4-та бригади) надалі юзають «Гвоздики» радянського виробництва. Всього їх є 72 – по 18 в кожному бригадному артдивізіоні.   Сербська програма модернізації «Гвоздик» офіційно була ініційована у 2020 р., хоча ймовірно реально почала реалізовуватись раніше – бо вже у 2021 р. армія отримала перші шість модернізованих САУ «Гвоздика» М21. До кінця 2023

  Збройні Сили України у протистоянні московській навалі використовують ледь не усі доступні західні взірці сучасної 155-мм артилерії (і очікують на постачання перспективних, наприклад RCH 155) . А ось самохідка, про яку розповімо сьогодні, ще поки не «засвітилась» навіть в планах поставок. Що цікаво – вона наразі навіть не має назви, іменуючись скромно «155-мм самохідна гаубиця Рейнметал на шасі НХ3». Поряд з тим, вона має непересічні балістичні характеристики. Тож варто придивитись до цієї САУ докладніше.   Нова САУ належить до класу TMG ( Truck Mounted Gun ) і використовує повнопривідне шасі вантажівки високої прохідності Rheinmetall MAN Military Vehicles ( RMMV ) HX 3. Більшість шасі, які використовуються в подібних САУ – три- або чотиривісні. А ось у цьому випадку взяли п’ятивісне шасі, що дозволяє монтувати доволі важкий артилерійський модуль.   Сам артилерійський модуль – безекіпажний. САУ обслуговується екіпажем лише з двох осіб, які знаходяться в передній кабіні

  Бойова машина ЗРК "Стріла-10МС". Чорна коробочка на місці антени радіолокаційного віддалеміра - це оптоелектронний блок Сербія досить інтенсивно розвиває різноманітні програми виробництва і модернізації озброєнь. Працюють вони і в галузі ППО, створивши кілька цікавих зразків (наприклад, ЗСУ PARS -16, про яку ще колись планую розповісти). Сьогодні ж – про варіант модернізації ЗРК «Стріла-10», продемонстрований у 2023 р. В медіа він фігурує під назвою «Стріла-10МС» («модернізований сербський»), однак офіційна назва поки не оголошувалась.   Що ж пропонують сербські інженери? Фактично, модернізація складається з двох блоків. Перший – це удосконалення бойової машини. Замість радіолокаційного віддалеміра 9С86 встановлений оптоелектронний блок з тепловізором, телевізійною камерою і віддалеміром. Крім того, машина обладнана виносним пультом управління – рішення, яке в умовах нашої війни з її засиллям «Ланцетів» та інших високоточних засобів ураження, безумовно, сприяло б знижен

  OSU -35К на тральщику "Мева" Одним з цікавих продуктів польської оборонної промисловості є 35-мм артсистема  OSU -35К , яка первісно створювалась для озброєння кораблів, але невдовзі, ймовірно, потрапить і в наземні частини ППО. Придивимось до неї докладніше.   Ще у 2012 р. в Польщі була ініційована програма створення корабельної артустановки зі швейцарською 35-мм гарматою KDA і інтегрованою оптоелектронною головкою ZGS -158. Навесні 2016 р. прототип OSU -35 встановили для випробувань на корветі «Кашуб». Тести, які тривали до кінця 2018 р., показали необхідність внесення низки суттєвих змін, насемперед – зниження маси елементів системи, а також інтеграції артустановки з корабельною бойовою інформаційно-керуючою системою. До цього додались зміни, запроваджені з ініціативи самих проєктантів і зумовлені технологічним прогресом в галузях конструкційних матеріалів, приводів наведення, систем передачі даних тощо. Підсумком стала поява системи OSU -35К, в якій від першого про