Artillery and Antitanks

  Білорусь, так само, як і Україна, успадкувала від СРСР величезні арсенали озброєння, причому достатньо сучасного. В галузі ракет і реактивної артилерії це були 60 пускових установок 9К72 «Ельбрус» («Скад»), 36 – «Точка», 48 РСЗВ «Смерч», 84 – «Ураган», 295 – «Град». Зрозуміло, що зараз ця кількість суттєво скорочена. В кожній з чотирьох регулярних механізованих бригад лишився дивізіон «Градів» (по 18 ПУ; з урахуванням резерву є 128 таких РСЗВ), Північно-Західне і Західне оперативні командування мають полки «Ураганів» (відповідно, 427-й і 1199-й; по 18 ПУ). В центральному підпорядкування залишились 336-та реактивна артбригада (36 «Смерчів») і 465-та ракетна бригада (12? ПУ «Точка-У»). Нині усе це озброєння є застарілим. У пошуках шляхів оновлення реактивно-артилерійського озброєння керівництво Білорусі вирішило вдатись до найскладнішого, але потенційно вигідного: створити власну систему. Відповідне завдання було оголошене Алєксандром Лукашенко у 2008 р. Зрештою, вони призвело до появи

  Пускова установка ЗРК IRIS-T SLS на чотиривісному шасі MAN Поряд з американським ЗРК NASAMS, протиповітряну оборону нашої країни невдовзі посилить ще один комплекс аналогічного класу – I RIS-T SLM. Це й ЗРК має з NASAMSом низку спільних рис – він побудований за принципом відкритої архітектури і використовує ракету, яка первісно розроблялась як зброя класу «повітря-повітря». З неї і почнемо.   В 1990 р. західнонімецькі фахівці отримали можливість детально вивчити конструкцію радянської ракети «повітря-повітря» малої дальності Р-73 – така зброя була поставлена в НДР разом з винищувачами МіГ-29 і перейшла до бундесверу після об’єднання Німеччини. За їхньою оцінкою, Р-73 суттєво переважала усі західні зразки зброї аналогічного класу: вони мали більшу дальність пуску, кращу маневреність, а їхня інфрачервона головка самонаведення (ГСН) забезпечувала захоплення цілей під кутом до 45 градусів від осі польоту. Практичним результатом цього вивчення стала ініційована в 1996 р. програма ро

  Пускова установка нідерландського NASAMS на позиції біля авіабази Фалькенбург Війна збагатила наш повсякденний лексикон цілою низкою термінів, раніше відомих тільки вузькому колу фахівців. PzH 2000, MLRS , HIMARS – хто з нас не зустрічав ці абревіатури на сторінках фейсбуку, телеграму чи шпальтах старомодних газет? А вже кілька днів за нашу увагу змагається нова абревіатура – NASAMS. Що ж криється за цими кількома літерами латиниці?   Абревіатура NASAMS розшифровується як Norwegian Advanced Surface to Air Missile System , тобто «Норвезька удосконалена система “поверхня-повітря”». Іншими словами, це зенітний ракетний комплекс, спроєктований під вимоги збройних сил Норвегії спільними зусиллями місцевої фірми «Конгсберг» і американського концерну «Рейтеон». Норвежці потребували заміни модернізованим, але поступово старіючим ЗРК середньої дальності «Імпрувд Гоук», та – о диво! – нічого підхожого зброярський ринок вільного світу запропонувати не міг... «Ну, якщо купити не можн