Artillery and Antitanks

  Випробувальний запуск ракети MGM-31C. Мис Канаверал, 9 лютого 1983 року У вісімдесяті роки минулого століття назва ракети «Першинг 2» не сходила зі сторінок радянських газет. Розгортання цих комплексів викликало серйозну стурбованість у військово-політичного керівництва СРСР. Врешті-решт це призвело до підписання Договору про ракети середньої та меншої дальності, відповідно до якого вперше ліквідувався цілий клас озброєнь. Яким же був цей страшний «Першинг 2»?   Одним із недоліків ракет «Першинг 1/1А» вважалася надмірна потужність бойової частини (400 кт). У разі реального бойового застосування це могло б призвести до небажаної «супутньої шкоди». У січні 1972 року Конгрес США санкціонував розробку нової ракети середньої дальності, призначеної для заміни «Першингу 1А». Ракету передбачалося комплектувати відносно малопотужною ядерною БЧ всього 50 кт. Звичайно, це висувало підвищені вимоги до точності стрільби. Дуже захищені об'єкти (наприклад, заглиблені командні пункти) перед

  Пуск "Першинга" зі штатної пускової установки. Мис Канаверал, 27 квітня 1962 р.  Ракетний комплекс «Першинг 1», створений у рамках доктрини «масованої відплати», у 60-70- х рок ах минулого століття був найпотужнішим засобом доставки ядерної зброї в армії США. У разі ядерної війни в Європі ці ракети разом з авіацією повинні були завдава ти перший удар у відповідь, використовуючи потужні боєголовки мегатонного класу.   У другій половині 50-х і в 60-х рок ах минулого століття у військовій політиці США домінувала доктрина «масованої відплати» (Mass Retaliation), яка розглядала ядерн у зброю як ключов ий засіб забезпечення безпеки Заходу. У разі нападу країн Організації Варшавського договору НАТО мало відповідати масованим застосуванням тактичної та оперативно-тактичної ядерної зброї на всю глибину ворожих бойових порядків. Цим досяга лися дві мети: завдання противнику втрат, які унеможливлюють подальший успішний наступ, і руйнування системи комунікацій щоб паралізуват

  Пускова установа М386 з ракетою MGR-1A. 19-й артдивізіон армії Нідерландів До кінця 19 40-х років уявлення американських генералів про характер операцій сухопутних військ у майбутній війні не відрізнялися від шаблонів часів Другої світової. Вважалося, що ядерна зброя застосовуватиметься виключно авіацією і лише у стратегічних цілях. Але вже на початку наступного десятиліття , за кілька років до розробки доктрини « масованої відплати », погляди на роль ядерної зброї кардинально змінилися. Тепер тактична ядерна зброя розглядалася як необхідний засіб дивізійного рівня, покликаний забезпечити завдання ударів на глибину 15- 25 км (до 15 км била дивізійна артилерія). О сновними цілями повинні були стати другі ешелони дивізій противника. У травні 1950 р. було підготовлено відповідні тактико-технічні вимоги до тактичної ракети дивізійної ланки. Необхідна дальність стріл ьби ( 18 км ) та потужність ядерної боєголовки (20 кт) зумовили відмову від системи управління – навіть некерована рак