Український "Пат"

 

Гаубиця КБА-27 на ПТС-2 в Гончарівському. На другому плані - ЛуАЗ з блоком 57-мм НАР УБ-32

У 1998 р. полігоні в Гончарівському можна було побачити досить цікавий екземпляр причіпної артилерійської системи з незвичної форми дульним гальмом, встановлений на плаваючому транспортері ПТС-2. Саме дульне гальмо дозволяло визначити «родовід» гаубиці – вона походила від пізньорадянської системи 2А61 «Пат-Б». Створювалась ця 152-мм гаубиця як потужніша і більш сучасна заміна для 122-мм гаубиць Д-30 в полковій ланці. Аналогічною попередниці була конструкція лафета – тристанинного, який забезпечував кут горизонтального наведення в 360 градусів (діапазон кутів вертикального наведення становив від -5 до +70 градусів). Щоправда, лафет посилили, щоб витримати збільшену силу віддачі. Але й цього виявилось мало – довелось встановити на ствол вже двічі згадане нами дульне гальмо. Балістика 2А61, за висловом росіян, «ідентична гаубиці-гарматі МЛ-20 на заряді № 3». На практиці це означає, що за дальністю стрільби (15200 м) вона трохи переважає старезну (1943 року народження) 152-мм гаубицю Д-1, але при цьому важить на 750 кг більше (4350 кг). Порівняння ж з американськими «трьома сімками» «Пат-Б» взагалі не витримує: М777 важить 4200 кг, але б’є аж на 24000 м (стандартним снарядом, не активно-реактивним).

Гаубиця 2А61 в заводському музеї

«Пат-Б» успішно пройшов випробування і у 1991 р. навіть був рекомендований до серійного виробництва, але... на цьому все й скінчилось. З шести виготовлених прототипів три опинились в музеях. Не потрапили в серію і самохідні варіанти – 2С18 «Пат-С» на шасі БМП-3 (хоч останнім часом з’явилась інформація про можливу «реанімацію» цього проєкту) і 2С26 «Пат-К» на «Уралі-5232». Теж не випускався експортний варіант М-389 – «Пат-Б» зі стволом НАТОвського стандарту (155 мм, 39 калібрів).

 

Звідки ж взявся цей унікум в Україні? В 90-х роках минулого століття київський Науково-технічний центр артилерійсько-стрілецького озброєння створив свій варіант «Пату-Б», названий КБА-27. Клонували, власне, тільки артилерійську частину – лафет взяли від гаубиці Д-20. Такий лафет дозволив створити на базі ПТС-2 ерзац-САУ: гаубицю закотили в кузов транспортера і зафіксували (2А61 не можна було використати – в кузові не вистачило б місця для її лафету в бойовому положенні). Ніж пристрою для самоокопування слугував опорою при стрільбі.

 

ПТС-2 з КБА-27 разом з іншими розробками українського артилерійського озброєння продемонстрували 28 жовтня 1998 р. на полігоні в Гончарівському. Про долю гаубиці після цього показу мені жодної інформації не траплялось...

 

Лишається питання: а як же вдалось скопіювати цей сучасний (для того часу) зразок. Висловлю свою версію: оскільки «Пат-Б» був схвалений для серійного виробництва, не можна виключати, що комплект технічної документації потрапив на один з українських заводів як мобілізаційне завдання. На основі цього і була створена КБА-27.

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9